Манія-література. Геловінська збірка вийшла друком! Інтерв’ю 1

Ур-ра! Здійснилося! Збірка вийшла друком!

Ху-ух! Нарешті можна видихнути… і впевнено промовити: «Ось вона, в моїх руках, перша збірка україномовних оповідань у стилі горор – «Світильник Джека»!»

Запрошую всіх стати читачами книги. Для цього пишіть на адресу hellowin_ua@ukr.net або zdorova-mania@ukr.net

На підтримку проекту створено сторінку у Фейсбуку www.facebook.com/svitylnyk

А тепер, як і обіцяла, присвячую цій події цикл дописів з інтерв’ю цікавих людей – авторів творів зі згаданої збірки. Всі вони непересічні. Всі – переможці, адже отримали той свій один шанс серед багатьох бути надрукованими.

Творів-претендентів було багато. Відібрано до книги 12 (зауважте, не 13, хоча й можливість була :)). Я трохи розмірковувала, з кого почати. Може, з себе? (Не можу не похвалитись – мій твір є серед обраних) Проте не така я марнославна. І познайомлю вас на початок із Олександром Кротом, чиє оповідання відкрило збірку.

Я дізналася, що автор з Чернігова, має дорослу дочку, дружину і кішку (що, на мою думку, неабияк важливо для творчого процесу).

Поспілкувались ми так.

О.Б.: Скажіть, Олександре, письменництво – Ваша професія чи захоплення? Як давно пишете? У яких жанрах?

О.К.: Це моє захоплення. Точніше кажучи, необхідність. Я все життя працював з комп’ютерною технікою, тож занапастив зір. А писати можна, і не дивлячись на текст. Пишу я біля п’яти років. Мої улюблені жанри фантастика, фентезі та детектив. Полюбляю напружену дію на кшталт трилеру.

О.Б.: Я теж шаную ці жанри. Чи маєте попередні публікації? Де друкувалися?

О.К.: Публікацій не маю. Оповідання до Геловінськогї збірки буде першою. Лише дещо викладав в Інтернеті.

О.Б.: А як Ви дізналися про Геловінську збірку і чому вирішили взяти участь у відборі творів до неї?

О.К.: Випадково наткнувся в Інтернеті, коли шукав, де видати твори в Україні. Взяв участь тому, що мені, як і кожному початківцю, цікаво, як оцінять мої твори. Хочеться знати, чого я вартий. На жаль, не існує українського ресурсу, де початківці мали би змогу вправлятися в письменництві.

О.Б.: Отже Ви очікуєте від цієї публікації, щоб Ваш твір оцінили читачі? Чи є ще якісь сподівання?

О.К.: Мені досить, що оповідання відібрали до збірки. Це вже добра оцінка для мене. Якщо буде якась реакція читачів - тим краще)))

О.Б.: Дуже добре. Тоді скажіть, який він, Ваш ідеальний читач? Кому адресуєте твори? Що намагаєтеся донести читачам?

О.К.: Мені важко уявити ідеального читача. Я, як казав один письменник, намагаюся створити світ ілюзії, розважити читача. Тож кому цей світ сподобається, той і є мій ідеальний читач. Звичайно, я орієнтуюся на дорослу аудиторію, що шанує християнські та загальнолюдські цінності.

О.Б.: А тепер трохи про Ваш твір. Коли написаний? Хто чи що надихало у творчому процесі? Чи є прототипи у головних героїв в реальному житті?

О.К.: Оповідання написане влітку спеціально до збірки. Надихала назва збірки, тож шукав щось тематичне. Прототипів немає. Поштовхом послугувала легенда про Криваву Мері.

О.Б.: А чи є у Вас самого читацькі уподобання? Улюблені автори і книги?

О.К.: Звичайно. Я люблю фентезі, трилери, постапокаліпсис. Зараз мій найбільш улюблений автор - Джим Чайковски. Вважаю його одним з найкращих сучасних майстрів трилеру. До речі, саме він писав сценарій до останнього Індіани Джонса. Улюблені книги: «Дев’ять принців Амбера» (Р. Желязни), уся серія «Сігма» (Джим Чайковски), детективи Конан Дойля і дуже багато інших.

О.Б.: І ще одне питання: кому першому подаруєте збірку?

О.К.: Доньці, звичайно.

О.Б.: Оскільки це інтерв’ю звернене до потенційних читачів, чи є у Вас слово до них?

О.К.: Мені дуже хотілось би побачити відродження української літератури. Та крапля, що зробили ви і зроблю я для цього, буде лише краплею в морі. Зараз, на жаль, українською виходить мало творів.

О.Б.: Проте наша краплина додасть, я певна, до того, що стане невдовзі морем.

Я дякую Олександрові за розмову. Дуже рада за нього, адже твір його побачив світ.

А всіх вас запрошую оцінити оповідання О.Крота «Папмпкінблек» - перше у нашій збірці. Коли автор просить відгуку читачів – то нам неважко)))