Петро Дорошко. Світло впало синім метеором
0
Поділитися:
Світло впало синім метеором
На круті відроги Демерджі.
Дівчино, отут, над Чорним морем,
Про любов свою мені скажи.
Так скажи, щоб крем’янисті брили
Ворухнулись, щоб відчув я крила,
Щоб сріблясті змовкнули тополі
Й Чорне море, що шумить поволі,
Заніміло. Щоб у тишині
Про любов казала ти мені.
Так скажи, щоб зорі завогнились,
Щоб каміння в льоті зупинилось,
Щоб від дотику моїх долонь
Чорний камінь викресав огонь
І щоб разом зникли навкруги
І тополі, й моря береги,
І гірського вітру течія,
Тільки залишились – ти та я.
І не ти, не я. В нічній пітьмі
Щоб стояли тільки двоє – ми.
І не двоє, ні, не двоє ми –
Щоб ні нас, ні ночі, ні пітьми,
Що гарячі подихи несе, -
Лиш любов, що полонила все.
Твори
Критика
