Петро Дорошко. Пролітає через ночі вітер
Пролітає через ночі вітер,
Надриваючись від довгого виття.
Сосни переносять верховіттям
Пахощі природи і життя.
Розривають, розсувають синю
Неба глибочінь руками віт.
Висівають на грунти насіння,
Щоб не переводився їх рід.
А над ними теплі зорі світять,
Як світили в давнині віків,
А над ними пролітає вітер,
Що пройшов моря й материки.
Твори
Критика
