​Зоряне небо Девіда Лінча: «Проста історія»

Режисер Девід Лінч асоціюється із сюреалістичними фільмами: «Голова-гумка» (1977), серіалом «Твін Пікс» (1990-1991, 2016), «Шоссе в нікуди» (1997), «Малголленд Драйв» (2001). Але мене приємно здивував фільм «Проста історія» «The Straight Story» (1999).На те історія проста, що не складна, як переважна більшість триллерів, які зняв режисер. Немає запутаного сюжету, який розуміє напевно тільки режисер та сценарист.

Також ви не побачите в цьому ровд-муві такого екшину, як у «Перевізник»/«Перевізник 2» (2002, 2005). Так, це кіно радше про подорож до самого себе та вічні цінності. Тому радше нагадує «Щоденники мотоцикліста» (2004) та «У диких умовах» (2007). Але тяжко знайти аналогії, бо сюжет стрічки простий та добрий.

Старий Елвін Стрейт (Ричард Франсуорт) живе з дочкою Розою у штаті Айова. Раптово він дізнається, що в його рідного брата Лайла стався інсульт. Він живе за сотні миль у штаті Вісконсин. Елвін старається забути десятилітню ворожнечу, не маючи водійських прав за поганого зору, обирає собі газонокосарку як транспорт пересування. Головний герой має тяжкі спогади, які пережив під час Другої світової війни. Але Стрейту подобаються дощ та зорі. І він цілий фільм милується природою. На фоні зір головний герой сяє своєю добротою. Загалом цей фільм Девіда Лінча сяє красою «Зоряного неба наді мною та морального закону у мені» (Кант).

На останок варто зазначити, що цю історію Девід Лінч зняв на основі реальних подій. 5 липня 1994 року 73-літній Елвін почав подорож довжиною 390 кілометрів із Лоренса (штат Айова) до гори Сіон (штат Вісконсін). Він проїхав цю дистанцію за шість тижнів на газонокосарці зі швидкістю 40 кілометрів за годину. На шляху він пережив дощі та кілька аварій. У 1996 році Елвін Стрейт помер.

Монтажер багатьох фільмів Лінча Мері Суїні прочитала про Елвіна Стрейта статтю в «The New York Times». Потім вона з Джоном Ровчем написали сценарій. Щоб детальніше дізнатися про Елвіна Суїні та Ровч вони пройшли шлях від Лоренса до гори Сіон, де взяли у людей (які знали особисто Елвіна) інтерв’ю. Також вони зустрілися з дітьми Стрейта, які поділилися спогадами про нього. Зйомки тривали всього трохи більше місяця. Музику до фільму написав Анджело Бантоломенті у стилі кантрі.

Роль Стрейта пропонували виконати Джону Херту та Грегорі Пеку, але її виконав Річард Фарнсоут. Для нього ця роль була остання, бо він був хворий на рак кісток. 6 жовтня 2000 року застрелився у своєму ранчо в Лінкольні (Нью-Мексика). Але завдяки ньому живе пам’ять про Елвіна Стрейта та надихає багатьох. Бо це той фільм, який спонукає зближуватися з людьми. Приємного перегляду.

Дмитро Тирусь