Полягли жита від граду...
Полягли жита від граду,
Вкрили стежку — не пройти,
Не зійтися на розраду
Під остудою сльоти.
Злине стежка між полями,
Як роздзвоняться жнива,
Та не злинуть поміж нами
Давніх пестощів слова.
Доки засміється в полі
Наше літо золоте,
Серце тугою поволі,
Наче пустка, заросте.
1968
