Тихіше тиші твоє слово...
Тихіше тиші твоє слово,
тихіша рук твоїх – сльоза.
А ще тихіша – ранку мова,
коли у вітрові – гроза.
Тихіша тиші кров блакитна,
тихіша вересня – печаль...
Як ті віки – у гори вбиті –
далеко гори височать!
