Тиша
Є тиха думка — там світанок буде...
На всході неба — далеч світова.
Є свято днів, коли довкола — будень,
є тиха кров, народженням жива.
Є тихе слово, як вода осіння...
Спинилась радість, поруч сум стоїть.
Є барви всі, є тіні і півтіні,
є світло повне, що тримає світ.
Є тиха слава. В травах вона — квітом.
Клечальне сонце. М’ята і чебрець.
Дитинство є, і є довічне літо...
І все це ми з собою заберем?!
