Задивилося літо — в осінь...
Задивилося літо — в осінь.
Мовила слово печалі — печаль.
Прозорість. Незруш. Безголосся.
Да-а-ль!
Зажурилися води. Тиша.
Спинилося небо в небо летіть.
Вічність сама з-під крила його вийшла...
Дні — золоті-і!..
