Дорога

А за поїздом слідом бігли ромашки й дерева,
усі квіти дитинства — літо ж клечальне!
Бігли вишні і трави, і небо над ними,
розгониста мчався за поїздом день.
Не відстаючи й на крок,
бігли степи ген аж сюди, поза обрій...
Бігла родина: вертайся!