Слово. Фільм Карла Теодора Дреєра

У 1955 році кращою стрічкою світового кінематографу, на нашу думку, був фільм Карла Теодора Дреєра «Слово».

Прем’єа фільму пройшла в Данії 10 січня 1955 року. У серпні того ж року фільм Дреєра приймав участь у Венеційському фестивалі, де йому було присуджено найвищу нагороду – Золотого Лева. Боротьба за приз того року була напруженою, адже серед претендентів були стрічки Фелліні, Антоніоні, Хічкока, Мідзогуті та інших достатньо відомих режисерів.

На початку наступного, 1956 року, фільм «Слово» отримав у Сполучених Штатах «Золотий Глобус», в номінаціі «Кращий фільм іноземною мовою». Передбачувано, що стрічка, яка набула широкого міжнародного визнання, не зможе не отримати національної нагороди, тому 1955 року фільм Дреєра отримав нагороду «Боділь», як найкращий данський фільм. А сам Дреєр після цього був визнаний в Данії “живим класиком”. Для 66-річного Дреєра «Слово» стало 13-ю повнометражною стрічкою.

Відомий сценарист та кінокритик Роджер Еберт оцінив фільм на чотири зірки з чотирьох і додав його в свій перелік «The Great Movies». Він писав в своїй рецензії 2008 року: “Для пересічного глядача, яким я вважаю і себе, «Слово» - це важкий для сприйняття фільм. Але варто тільки зануритись в нього і ви вже не зможете від нього відірватися. Він не надто розмаїтий на події, тихий дуже серйозний, переповнений дивними релігійними набридливими ідеями…Життя в цьому фільмі повністю залежить від релігії. Його можна транслювати в будь-якій церкві світу, не обов’язково християнській. Достатньо лише трохи поміняти підзаголовки. Але Дреєр, як відомо, був не дуже релігійною людиною, і ця стрічка зовсім не для прозелітизму, він тільки для того призначений, щоб його дивилися.”

Фільм знято за однойменною п’єсою данського драматурга, поета, публіциста та лютеранського пастора Кая Мунка, яку він написав у 1925 році. Кай Мунк ніколи не був прихильником демократії і все життя мріяв про об’єднання усіх скандинавів під егідою “нордичного диктатора”. На початку 30-х років він відкрито захоплювався Гітлером, який на його думку, зміг об’єднати весь германський народ. Однак в кінці 30-х років він вже відкрито критикував нацистський режим за переслідування єврейського народу. Після окупації Данії в 1940 році він не тільки не пішов у підпілля, як йому радили друзі, а й навпаки, у своїх віршах, статтях та проповідях продовжував відкрито критикувати нацизм. 4 січня 1944 року він був заарештований Гестапо, а на наступний день його тіло було знайдене на узбіччі дороги. На ньому був листок з написом: “Свиня, ти все одно працював на Германію”. Фільм «Слово» був знятий в тому ж селі, в якому проповідував Мунк.

Це єдиний фільм Дреєра, від якого були в захваті і професійні кінокритики і широкий загал. Так, за даними сайту Rottentomatoes, немає жодної негативної рецензії професійних критиків на цей фільм, в цей же час, позитивних – дуже багато. Що до пересічних глядачів, 71% користувачів IMDB з усього світу оцінили цей фільм від 8 до 10.

В СРСР стрічка, зрозуміло, не демонструвалася.