11-11-2021 Мистецтво 638

​Автопортрети видатних художників

Великі художники та їх автопортрети

Навіщо митці пишуть автопортрети? Тому що це - найкращий спосіб вивчити і проявити себе. А ще для того, щоб відточити майстерність, якщо поряд немає моделі. Значного розвитку автопортрет набуває в епоху Відродження і досягає розквіту в 17 столітті.

Ми зробили добірку з найвідоміших автопортретів видатних художників.

Леонардо да Вінчі. Туринський автопортрет

Альбрехт Дюрер. Автопортрет

Вважається, що художник виконав його в 60-річному віці. Штрихування виконане тонкими лініями зліва направо - це характерний почерк да Вінчі. Робота намальована сангіною (матеріал, що нагадує червоно-коричневе вугілля) на папері. Ідентифікацію проведено в XIX столітті: малюнок зіставили з портретом Платона на фресці Рафаеля "Афінська школа", прототипом для якого був Леонардо.

Деякі мистецтвознавці продовжують доводити, що туринський автопортрет — лише якісна підробка під да Вінчі. Проте залізних фактів на підтримку такої думки вони не надали.

Альбрехт Дюрер. Автопортрет

Альбрехт Дюрер. Автопортрет

Збереглося 17 автопортретів німецького майстра Ренесансу, проте найпопулярнішим є той, який датований 1500 роком.

Обличчю надані божественні, іконографічні риси. Художнику на час написання було 28 років. На той час портрети «фас» у Європі були рідкістю. В Італії їх практично повністю змінили роботи з поворотом голови на три чверті.

До речі, Дюрер одним із перших дав поштовх до переоцінки статусу художника. На той час у Німеччині малюнок вважався ремеслом, ставити автографи на роботах було не прийнято. Дюрер завжди підписував картини повним іменем. Крім того, він є першим європейським художником, який написав автобіографію, і найвидатнішим майстром ксилографії.

Рафаель Санті. Автопортрет

Рафаель Санті. Автопортрет

Нещодавні дослідження полотна виявили малюнок унизу, який підтверджує, що це - дійсно справжній автопортрет, написаний близько 1506 року. Автопортрет, схожий на цей, але розвернутий дзеркально, зображений на фресці Рафаеля "Афінська школа" у ватиканському "Станці делла Сеньятура" як образ давньогрецького художника Апелеса.

Автопортрет Рембрандта

Автопортрет Рембрандта

Написаний у 1640 році, в зеніті слави, коли знатні багаті голландці завалювали художника замовленнями. Рембрандт ван Рейн вирішив увічнити власні статки та визнання: на картині він сидить у чинній позі, одягнений у дорогі шати. Цією роботою автор хотів поставити себе в один ряд з Дюрером, Тіціаном і Рафаелем, яких дуже шанував. Загалом у своїх картинах він нерідко «змагався» з Тіціаном: брав типові для колеги сюжети й перегравав у своєму стилі.

Едгар Дега. Автопортрет. Вітання

Едгар Дега. Автопортрет. Вітання

Дега - французький художник і скульптор, представник напряму реалізму й один із засновників імпресіонізму. Спеціалізувався в жанровому живописі й портреті, значно менш відомий як пейзажист. Часто його називають «живописцем танцівниць». На автопортреті художник зобразив себе поважною персоною: поблажливий погляд, гарний костюм, циліндр у руках.

Вінсент Ван Гог. Автопортрет із відрізаним вухом і трубкою

Вінсент Ван Гог. Автопортрет із відрізаним вухом і трубкою

Картина нідерландського художника Вінсента ван Гога була написана 1889 року під час перебування в Арлі. Загострене сприйняття дійсності та душевна неврівноваженість призвели Ван Гога до психічного захворювання. Поль Гоген приїжджає погостювати до Арля, але творчі розбіжності викликають сварку. Ван Гог кидає склянкою в голову художника, потім, після заяви Гогена про намір виїхати, кидається на нього з бритвою. У припадку божевілля ввечері цього ж дня художник відрізав собі мочку вуха.

Ван Гогу при написанні картини було лише 35 років, але виглядає він п'ятдесятирічним.

Поль Гоген. Автопортрет художника на тлі жовтого Христа

Поль Гоген. Автопортрет художника на тлі жовтого Христа

Один із головних представників постімпресіонізму й батько символізму нерідко малював себе, як і його товариш Ван Гог. Автопортрет із Жовтим Христом можна віднести до робіт, які поєднують жанр автопортрету, побутової сцени та релігійного живопису.

Пабло Пікассо. Автопортрет із палітрою

Пабло Пікассо. Автопортрет із палітрою

Це перший великий автопортрет Пікассо з 1901 року. На той час він почав посідати вагоме місце серед художнього авангарду Парижа. Автопортрет заявляє, на думку мистецтвознавців, про впевненість у власних силах - збита потужна постать, права рука стиснута в кулак. Незворушне обличчя виписане в суворій примітивістській стилістиці, що бере початок у захопленні Пікассо іберійськими архаїчними масками. Риси обличчя вже злегка попливли - наближається епоха кубізму, коли предмети вже будуть представлені відразу з усіх точок зору, і про симетричну правильність облич у Пікассо вже більше ніколи не йтиметься, виключаючи лише короткий відкат у класицизм початку 20-х років.

П'єр Огюст Ренуар. Останній автопортрет

П'єр Огюст Ренуар. Останній автопортрет

Приголомшливий імпресіоніст, автор новаторського для свого часу портрету актриси Жанни Самарі, прожив довге життя та в старості закохався в юну натурницю (про це знято фільм «Ренуар. Остання любов»). На останньому автопортреті (1910) живописець виглядає абсолютно щасливим. На той момент йому було майже 70 років.

Автопортрет Амедео Модільяні

Автопортрет Амедео Модільяні

Роботи італійського художника відрізняються самобутнім авторським стилем — його неможливо сплутати ні з ким. Як не дивно, ловелас і підкорювач сердець рідко малював себе. Широко відомий лише один портрет, виконаний у 1919 році, менше ніж за рік до смерті автора.

Марк Шагал. Автопортрет із сімома пальцями

Джорджо де Кіріко. Автопортрет

Цю картину Шагал написав під час своєї першої поїздки до Парижа. Зовсім юнаком він залишив пропахлий оселедцем Вітебськ і опинився в серці європейського культурного життя — не дивно, що митець перебував у певному сум'ятті. Дослідники його творчості вважають, що в цьому автопортреті відобразився весь той душевний, культурний і релігійний хаос, який поглинув 24-річного Шагала в Парижі.

Джорджо де Кіріко. Автопортрет

Джорджо де Кирико. Автопортрет
Італійський художник Джорджо де Кіріко є одним із провісників сюрреалізму в сучасному живописі. Але в 1920-і роки він відмовився від своїх поглядів на мистецтво і почав працювати в реалістичній манері, створюючи, на кшталт Рембрандта, свій життєвий літопис за допомогою серії автопортретів.

Сальвадор Далі. М'який автопортрет зі смаженим беконом

Сальвадор Дали. Мягкий автопортрет с жареным беконом

На картині Далі зображено аморфну подобу людської голови, риси обличчя «опливають» під власною вагою, численні підпори створюють ажурну конструкцію. На постаменті ми бачимо шматок бекону (їжа й люди – один з улюблених прийомів Далі). Єдина деталь, що передає портретну подібність, — це знамениті закручені вуса.

Фріда Кало. Автопортрет з терновим намистом і колібрі

Фріда Кало. Автопортрет з терновим намистом і колібрі

Автопортрет написаний після розлучення з Дієго Ріверою й закінчення роману з фотографом Ніколасом Муреєм. Картину зазвичай інтерпретують як терапевтичну, оскільки та виражає біль і муки. Стиль картини декоративний, інтимний, мрійливий, наївний і ексцентричний.

Фріда Кало створила понад 50 робіт зі своїм зображенням. «Я пишу себе, тому що проводжу багато часу на самоті і знаю цю тему найкраще», – говорила вона.

Жан-Мішель Баскія. Автопортрет

Жан-Мішель Баскія. Автопортрет

Бруклінський художник починав із розписування графіті стін будинків, вагонів і парканів на Манхеттені. Незабаром, після знайомства з Енді Ворголом, за його картинами й навіть начерками почалося полювання. За свою недовгу кар'єру, з 1979 до 1988 року, він устиг створити сотні творів, серед яких були брутальні автопортрети. Натхненний роботами Пікассо й Поллока, джазом і своїм африканським корінням, він намагався відобразити і почуття, що вирували на той момент у ньому, й емоції - біль, гнів, обурення і прагнення до незалежності та визнання.

Переклала Світлана Стрельчук


Читати також