Культурний ЛІКНЕП Прола Вашингтона про мовний закон та кіно

У тексті збережена авторська граматика та орфографія (ред.)

Кажуть в народі, що "закон як дишло", а тому ним можна зманіпулювати як хочеш. Недолік цього "мовного закону", що він таки діє! Можливо це звучить іронічно, але деколи узаконення мрій веде до обмежень.

Що це означає? Отож закон "Про забезпечення функціонування української мови, як державної". Став актуальним від 16 липня 2021 року можна демонструвати і поширювати фільми лише державною мовою. Іноземні фільми мають бути дубльовані та озвучені рідною мовою (виняток становить показ фільмів кримськотатарською і мовами корінних народів).

Ось інтерв'ю, яке взяв письменник Сергій Жадан у режисера "Мої думки тихі" (2019) Антоніо Лукіча.

І розговорилася друзі-митці, що от Лукіч думав екранізувати "Інтернат" Жадана. А за "закону про мову" виникли певні труднощі. Йдемо по пунктах:

1. Єдина країна. Єдіная страна? У кіно?

Роман "Інтернат" розповідає про війну на Донбасі із Росією. Як відомо це російськомовний регіон. За того, що у фільмі багато російською мовою сцен, то не можна його зняти. Тому зйомка втрачає сенс. Так що ще довго певно чекати екранізації творів Жадана з часів добре знятого "Дикого поля" (2018).

На думку Жадана у "Позивний Бандерас" (2018) української мови забагато. Бо люди у селах на Донеччині так не говорять. А от з фільмом "Погані дороги" (2020) все ОК. Бо там передана вся мовна різноманітність. Тому чиста літературна моване має бути постійно в кіно.

2. Чиста українська мова та театральщина у кіно

На мою думку, найгіршою проблемою українського кіно є те, що досі є режисери, які знімають фільми ніби це театр.

Такими є серіал "І будуть люди"(2020) та фільми "Таємний щоденник Симона Петлюри" (2018) та "Владика Андрей" (2008).

По-перше, ці фільми нудні. Гроші творці викинули на вітер. По-друге, роль українофоба на думку актриси Ірми Вітовської у фільми "Крути. 1918" (2018) виконана найкраще, ніж ролі патріотів. По-третє, графіка до "Пекельної хоругви" (2019) погано зроблена. Таких прикладів можна наводити багато. А досить про негативне, якщо є добре знято тими засобами що є.

Юрій Дяк, герой серіалу "Козаки. Абсолютно брехлива історія" (2020) та актор театру, розповідає про різницю між театром та кіно, що у театрі грають актори для цільової аудиторії, а під час кіно гра така інтимна на камеру. І після того, як зняли кадр, то через пів години текст сценарію одразу забувається. А в театрі мусять знати довгий час напам'ять. Тому кіно не те ж саме, що театральне мистецтво.

Годнота, коли чую рідний суржик

(тут використаний ератив та підрозліл написаний намірено суржиком)

Спасіба творцям серіалу "Спіймати Кайдаша" (2020), бо зняли серіал, де герої говорять суржиком. Це нагадує моє село Миколо-Бабанка на Кропивниччині. Так як і в моєму селі показані проблеми алкоголізму, безробіття, поширення слухів та сільських конфліктів. Тому мені серіал дуже сподобався.

Також суржиком добре знімає вищезгаданий Лукіч. По-перше, це красіво зняті серіал "Секс. Інста. ЗНО" (2020) - серіал про школу, та "Мої думки тихі" (2019). Невдовзі очікується продовження "Моїх думок тихих", а наразі вийде наступного року "Люксембург. Люксембург" із реперами "Курган і Агрегат".

Такого напримєр можна знайти багато серед кіна. Та перша частина "Скаженого весілля" (2018) прогресивна. Але існує також кіно, зняте гарною літературною українською мовою.