​Дивовижна складність жестової мови

Про дивовижну складність жестової мови. Наука 2022

Авторка: Андреа Лакнер, лінгвістка, яка займається дослідженням жестової мови, Альпійсько-адріатичного університету в Клагенфурті

Більшості людей знайоме поняття мови жестів – системи, яку використовують глухі люди для спілкування. Однак про що знають не всі – так це про те, що у світі існує безліч жестових мов, так само як і безліч розмовних мов.

То як, власне, працює граматика жестової мови?

На відміну від розмовних мов, у яких граматика виражена через звукові позначення часу, виду, способу дієслова і синтаксису (способу організації окремих слів), у мовах жестів для вираження граматичних ознак використовуються рухи рук, а також сигнали тіла та міміка. Це називається немануальною діяльністю.

Щоб дізнатися, чи зрозумілі ці сигнали носіям і неносіям жестової мови тієї чи іншої країни, моя група лінгвістів та перекладачів з вадами слуху і без них провела два дослідження. Результати, які опублікували в липні 2017 року, демонструють неймовірну складність жестової мови.

Що бачать носії та неносії жестової мови

Завданням учасників першого дослідження – носіїв та не носіїв австрійської жестової мови – був перегляд підбірки відео, в яких використовувалася австрійська мова жестів. Ми попросили їх спробувати поділити текст, виражений жестами, на менші компоненти – еквівалент поділу безперервного мовлення на просодичні одиниці.

Тоді учасники переглянули отримані сегменти та вказали нам на підказки, що змусили їх поділити відео саме таким чином.

Коли мова йшла про паузи й знаки, подані руками, рішення носіїв і неносіїв збігалися. Всі учасники визначили пози спокою, такі як схрещування рук, паузи та помітні утримування жесту – коли мовець зберігає одне і теж положення рук протягом тривалого періоду або повторює останній знак сегментної одиниці.

Але як справа дійшла до інформації від інших частин тіла – немануальної діяльності – носії та не носії показували зовсім відмінні результати.

Майже завжди люди, що володіли мовою жестів, вказували на сигнали голови й тіла, а також на рух брів, напрям погляду і моргання. Неносії жестової мови зазвичай ідентифікували лише один-два знаки від рук.

мова жестiв

Значення немануальних елементів

Друге дослідження залучало лише людей з вадами слуху, які використовували австрійську жестову мову.

І знову: учасники переглянули відео з мовою жестів, але цього разу ми попросили їх виявити немануальні елементи, які, на їх думку, мають відношення до мови – тобто елементи, що виконують граматичну функцію.

Учасники мали описати форму, значення і функцію кожного із виявлених немануальних компонентів.

Узгодженість описів між носіями показала, що певні рухи тіла, голови чи лиця виконують мовні функції. Вони виражають ствердження, заперечення, умовність (як-от фраза на основі слова «якщо»), гіпотетичні думки й альтернативи, а також час, місце і причину.

Тоді як хитання головою може використовуватися, наприклад, для простого заперечення фрази чи думки, інші рухи головою, що виконуються повільно, злегка і нерішуче, можуть виражати негативне ставлення самого мовця до гіпотетичної думки.

Погляд також може виконувати декілька функцій. На сьогодні наші дані показують, що для передачі припущень мовці постійно дивились уверх.

Положення голови особи, яка жестикулює, також передає різноманітні значення. Висування голови вперед при вираженні припущення може свідчити про висловлення гіпотетичного запитання, заданого собі (наприклад, «Може б мені піти в кіно сьогодні ввечері?»).

Але рух голови вперед може також супроводжуватися умовною конструкцією («Якщо я піду сьогодні в кіно, то зможу побачити “Диво-жінку”»).

В інших контекстах це може виступати як вигук чи вказувати на можливість.

Для уможливлення публічного ознайомлення з нашим дослідженням ми використали підхід, що гарантував точність інтерпретації та перекладу.

Спочатку наші лінгвісти обговорили результати з глухими носіями австрійської жестової мови. Потім носії описали наявні результати з власної точки зору. І лиш після цього було виконано переклад опису цього явища на письмову німецьку та англійську мову.

У наступному дослідницькому проєкті, фінансованому Австрійським науковим фондом, ми вивчатимемо взаємодію немануальних підказок і формулювань у декількох різновидах австрійської жестової мови та порівнюватимемо наші результати з немануальною діяльністю інших мов жестів, щоб визначити, яким чином відрізняються форма і функція різних жестових мов.

Різноманітність у жестовій мові

Залучення до нашого дослідження як носіїв, так і неносіїв жестової мови дозволило нам дізнатися не лише про граматику цієї мови, а й про те, як ми всі тлумачимо певну жестову поведінку. Мабуть, вас не здивує той факт, що відмінності у розумінні візуальних сигналів між носіями й неносіями мають педагогічне значення.

Оскільки одні й ті ж види немануальної поведінки залежно від контексту можуть означати різні речі, письмові пояснення мови жестів, як-от уроки за підручниками, повинні охоплювати також точку зору носіїв жестової мови задля уникнення помилкових інтерпретацій.

В широкому сенсі, вплив рухів тіла необхідно враховувати під час опису будь-якої мови. Наші ментальні уявлення значною мірою формуються під впливом візуальних образів.

Якщо судити з мови жестів, то тісний зв’язок між тим, яким чином ми жестикулюємо, і тим, як ми думаємо, може мати більше значення, ніж вважалося раніше.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Understanding the amazing complexity of sign language» в журналі The Conversation 21 червня 2017 р.

Переклала з англійської Ангеліна Юрків


Читайте также