Про мови, що перебувають під загрозою зникнення, і ставлення людей до них: дослідження на прикладі Камеруна
Автор: Джефф Ґуд, професор лінгвістики Університету Баффало
Сьогодні світ стає свідком нечуваної загрози, пов’язаної з вимиранням мов. Деякі експерти прогнозують, що протягом наступного сторіччя людство втратить більш ніж половину світових мов. Це спричинено урбанізацією та підвищеним попитом у спілкуванні широковідомими мовами світу, що скорочує шанси на виживання менш поширених мов.
Вимирання мови може стати значною втратою для її носіїв і спільнот, які вважають її невід’ємною частиною своєї культурної спадщини. Це сприяло підвищенню зусиль задля мовного відродження, передусім в тих частинах світу, де домінують спільноти переселенців, таких як Австралія, Канада та США. Але зв’язок між мовою та ідентичністю може значно відрізнятися серед різних громад і є особливо складним у суспільствах з панівною тенденцією до багатомовності.
З 2004 року ми з колегою, П’єрпаоло Ді Карло, та іншими співробітниками працюємо над вивченням мовної динаміки в регіоні Камеруна, відомому як Нижній Фунгом. Камерун – одна з найбільш лінгвістично різноманітних країн у світі. Приблизно 20 мільйонів тутешніх жителів розмовляють майже 300 мовами. До них належать такі колоніальні мови, як англійська та французька, а також сотні місцевих мов.
Нижній Фунгом особливо вирізняється мовним різноманіттям. На території площею орієнтовно 100 квадратних кілометрів, що ледь не дорівнює розміру Парижа, з уст 12 000 людей звучить 9 місцевих мов.
Мови Нижнього Фунгома, як і багато інших, знаходяться на межі вимирання. Під загрозою зникнення опинилися і способи їх використання. Багатомовність закладена в природу спільноти Нижнього Фунгома, як це поширено і в більшості Африки. Особливо вражає те, що звичайний житель Нижнього Фунгома володіє величезною кількістю мов. Проведене Ангіачі Есене Агварою дослідження виявило, що у цій місцевості немає одномовних жителів. Середньостатистичний дорослий може розмовляти або розуміти приблизно п’ять-шість мов. Більшість з них вивчаються за межами формальної шкільної освіти і освоюються через сімейні відносини, дружбу або для робочих потреб.
Перехід до найпоширеніших мов
По всьому світу спостерігається потужна тенденція до переходу невеликих спільнот на такі передові мови, як англійська, іспанська або ж китайська. Але в Нижньому Фунгомі люди активно вивчають як місцеві, так і соціально та економічно впливові мови.
Ми дослідили, що підштовхує людей у Нижньому Фунгомі до багатомовності. З західної точки зору, дивовижний висновок полягає в тому, що мови не міцно пов’язані з «глибинною» ідентичністю, такою як етнічна приналежність. У такій країні, як Франція, володіння французькою мовою є невіддільною частиною того, що означає бути французом. В Австралії та США іммігранти зобов’язані добре володіти англійською мовою, якщо вони бажають стати громадянами своєї нової країни.
У Нижньому Фунгомі, ми зіткнулися з дечим іншим. Вважається, що кожне поселення має свою «мову». Лінгвіст міг би розглядати деякі з таких мов як «діалекти», однак для місцевих жителів такий особливий спосіб мовлення вважається ключовою ознакою незалежного поселення.
Села є важливою складовою місцевого життя і способом, за допомогою якого люди можуть отримати доступ до води та мати притулок, що гарантуватиме їх особисту безпеку. Тому володіння мовою – це найефективніший для людини спосіб показати, що вони є членом певної спільноти й можуть користуватися її ресурсами. При чому володіння кількома мовами – це щось на кшталт страхового поліса, адже чим більша ця кількість, тим на більший вибір ресурсів він може претендувати.
Мова врятувала чоловіка від загибелі
Іноді зв’язок між знанням мови та особистою безпекою цілком безпосередній. Камерунський співробітник Нельсон Цонг Цонгонґей, який працював над мовою поселення Мбук, розташованого недалеко від Нижнього Фунгома, зібрав історію про людину, що ледь не втонула у річці поблизу Мбуку.
Цей чоловік не належав до Мбуку, але знав їх мову. Він почав кричати про допомогу мбукською мовою і люди із поселення примчали його рятувати. Однак коли його врятували, вони здивувалися, що цей незнайомець не місцевий. Якби він кричав камерунською або діалектом англійської мови, його б найімовірніше теж зрозуміли, проте навряд чи прийшли б на допомогу.
В інших випадках взаємозв’язок між мовою та ідентичністю тонший. Нижче наведено уривок розмови, наданий однією камерунською співробітницею Рейчел Оджонг, який переклали англійською мовою. В оригіналі діалог проводився двома мовами Нижного Фунгома – буу і міссонг.
У бесіді беруть участь двоє чоловіків старшого (С) і молодшого (М) віку. Старший чоловік належить до поселення Буу. Молодший – до Міссонг, але його мати родом з Буу. У розмові переважає мова Буу – це тому, що юнак виявляє повагу старшому чоловікові з Буу.
Старший: Ти заходив до Фанґів? Чув, тебе звідти прогнали.
Молодший: Прогнали? Це був не я, це Манто.
Старший звинувачує молодшого в проступках у сусідньому поселенні. Молодший спочатку заперечує мовою буу, та згодом один раз переходить на міссонг. Це роздратовує старшого чоловіка, і він одразу ж припиняє розмову.
С: То де ж ти ходив?
М: Я прийшов сюди й зустрів тебе у цьому барі. (Міссонгською)
С: Ти все ще дитина.
Юнак перейшов на іншу мову, щоб дати зрозуміти, що він більше не визнає авторитету старшого і до нього слід відноситись, не як до молодшого представника Буу, а як до людини з іншого поселення. Це можна сприймати як щось на зразок зміни кодів, що має дуже особливе соціальне значення, закладене у місцевій культурі.
Отже, якщо ми хочемо зрозуміти увесь масштаб мовного різноманіття світу, ми повинні брати до уваги не лише мови, а й те, як носії ставляться до них.
Переклала з англійської Ангеліна Юрків
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «Threatened languages and how people relate to them: a Cameroon case study» в журналі The Conversation 24 серпня 2017 р.
