Що відбувається у темряві. Драган Дмитро

Що відбувається у темряві? Над цим питанням можна думати бодай чи не вічно. І абсолютно кожен із нас, всіх нас, має власну думку щодо цього. Для когось це питання в глибині душі буде завжди викликати таємний страх і тривогу, неначе в дитинстві, і ми повсякчас згадуємо тих злих монстрів, що ховаються там, у темряві, куди не потрапляє світло, а для когось темрява – це неначе казка, де тиша та спокій… все ж є і такі.

Для мене темрява – це спокій, якого в мене вкрай мало. Але що саме ми бачимо в темряві, що там відбувається? Це можна дізнатися, але кожен із нас знайде свою відповідь.

Дивлячись у нічне тихе небо, де в темряві мерехтять зірки, ми здебільшого переводимо подих, зупинившись на мить, неначе відчуваючи себе самих … що ми живі. Але якщо хтось із нас в якийсь момент з'явиться в підвалі, оповитому темрявою, то наш спокій повернеться лише зі світлом, тому що саме наш страх (страх невідомого, того, що ми боїмося у пітьмі) буде підривати наш розум та уяву, малюючи все можливе та неможливе, наші страхи та очікування. Якими б безстрашними ми не були, проте кожен має те, про що не скаже.

Наприклад випадки з життя, які ми можемо порівняти з темрявою, неначе все навколо просякла пітьма, і шансів нема. Тоді ми відчуваємо найгірше, що можна відчути. Коли це згадуємо, то ми неначе знову поринаємо в ті події.

По суті, темряву складно пояснювати, тому що у кожного свої асоціації з тим, що є у ній. Щоб побачити це, темряву потрібно зустріти та відчути, інакше будь-який спосіб пояснити буде марним. Саме це ми і маємо намір з'ясувати. Багато хто вважає темряву злом, що в темряві ховається лише те, що погане. Але для когось це може бути не так, адже хтось шукає натхнення у темряві, намагаючись її відчути, зрозуміти, створити власну казку. Можливо, таким людям події у темряві здаватимуться казковими, таємничими, загадковими. Комусь темрява приносить спокій, це ж він у ній і бачить – лише тишу, що заховалася в місцях без світла, і час, який по-іншому іде у темряві (він змінюється до невпізнання – від вічної миті, яка тягнеться неймовірно довго, і до зворотного ефекту).

У темряві може бути все: і диво, і страх, і вічність, і мить, насолода і страждання. Нагадаю вам, мої читачі, що кожен бачить своє. І чим бурхливіша уява, чим більше ми пізнаємо світ, тим більше для нас відбувається у темряві. І події в ній залежать від нас самих, від того, що було в нашому житті.