Біографія Пітера Акройда

Пітер Акройд – британський письменник і літературний критик – народився 5 жовтня 1949 року в Лондоні.

У 1971 отримав ступінь магістра в Кембриджському університеті, потім два роки провів в Єльському університеті в США.

Після повернення на батьківщину працював редактором в The Spectator, а в 1986 став співпрацювати з лондонською Times, де публікувалися його книжкові огляди.

Свій шлях у літературі Пітер Акройд починав з поезії: в 1973 вийшла його дебютна поетична збірка London Lickpenny, потім «Сільське життя» (1978), «Розваги Перлі» (1987). У 1982 випускає у світ свій перший роман.

У 1982 виходить у світ перший роман письменника «Велика лондонська пожежа». Уже в цьому творі видно основні мотиви творчості письменника — інтерес до минулого і його відображенню в літературі, змішання реальних деталей біографії відомих персонажів англійської історії і культури з сюжетними мотивами і персонажами літературних творів та авторським вимислом. Текст «Великої лондонської пожежі» побудований на алюзіях до біографії Чарльза Діккенса та його роману «Крихітка Дорріт».

За дебютом пішов роман «Гоксмур» (1985), в якому автор звертається до особистостей архітекторів Ніколаса Гоксмур, Джона Ванбру і Крістофера Рена. В 1987 побачив світ роман «Чаттертон», де Акройд будує сюжет навколо відомої історії літературної містифікації — молодий британський поет Чаттертон видавав свої твори за вірші невідомого середньовічного автора, а пізніше і сам став персонажем літературного міфу.

Роман «Заповіт Оскара Вайльда» (1993) — це авторська версія останніх років життя знаменитого письменника, вимушеного віддалитися в еміграцію.

У романі «Будинок доктора Ді» (1993) Акройд звертається до особистості окультиста XVI століття Джона Ді. Сюжет роману — химерне переплетення історії життя цього вченого і сучасних письменнику подій. У цьому романі Акройд звертається до жанру наукової фантастики, не обмежуючись тільки історичними реаліями.

У романі «Ден Лено та Ґолем з Лаймгауса» (інша назва — «Процес Елізабет Крі», 1994) Акройд звертається до жанру історичного детективу — це опис похмурої історії вбивств у вікторіанському Лондоні, в яку виявляються залучені такі історичні персонажі, як: Карл Маркс, Чарльз Беббідж та Джордж Роберт Ґіссінґ. Особливу оригінальність антуражу цього твору надає опис побуту кокні й акторів лондонських мюзик-холів.

У 1996 Акройд випускає черговий фантастичний роман «Мільтон в Америці». Це альтернативна історія англійського поета і громадського діяча 17 століття Джона Мільтона — нібито переслідуваний за часів реставрації, він біжить у Північну Америку.

У романі 1999 року «Листи Платона» Акройд малює фантастичний світ далекого майбутнього, в якому історики намагаються відтворити реалії нашого часу на підставі залишків письмових джерел. Сюрреалістичні результати їх розвідок дозволяють задуматися про адекватність нашого історичного знання і про співвідношення між писемністю, знанням і реальністю.

У романі «Лондонські автори» (2004) Акройд описує фантастичну історію про масштабну фальсифікацію — раптово англійське літературне товариство 18 століття вражене новими знахідками реліквій, пов'язаних з життям і творчістю Вільяма Шекспіра. Апофеозом цих подій стає урочиста постановка новознайденої п'єси великого письменника. У романі як одні з головних дійових осіб виведені Чарлз Лем і Мері Лем.

Метароман «Журнал Віктора Франкенштейна» (2008) — це версія знаменитого роману Мері Шеллі, написана від імені Віктора Франкенштейна, де як дійові особи виступають сама письменниця, Персі Шеллі, Байрон і чудовисько, створене нещасним ученим.

Акройд також публікує біографічні твори, зокрема Блейка і Вільяма Шекспіра, і фундаментальні історико-топографічні книги «Лондон» і «Темза».

Твори

Романи:
Велика лондонська пожежа (The Great Fire of London, 1982).
Заповіт Оскара Уайльда (The Last Testament of Oscar Wilde, 1983).
Хоксмур (Hawksmoor, 1985).
Чаттертон (Chatterton, 1987) (шортлист Букерівської премії, 1987).
Перше світло (First Light (1989).
Англійська музика (English Music (1992).
Будинок доктора Ді (The House of Doctor Dee, 1993).
Процес Елізабет Крі (Dan Leno and the Limehouse Golem, 1994).
Мільтон в Америці (Milton in America, 1996).
Повість про Платона (The Plato Papers, 1999).
Клеркенвельські оповіді (The Clerkenwell Tales, 2003).
Лондонські вигадники (The Lambs of London, 2004).
Падіння Трої (The Fall of Troy, 2006).
Журнал Віктора Франкенштейна (The Casebook of Victor Frankenstein, 2008).

Документальна проза:
Notes for a New Culture: An Essay on Modernism, 1976.
Dressing Up: Transvestism and Drag: The History of an Obsession, 1979.
T. S. Eliot: A Life, 1984.
Dickens 'London: An Imaginative Vision', 1987.
The Life of Thomas More, 1988.
Ezra Pound and his World, 1989.
Dickens, 1990.
An Introduction to Dickens, 1991.
Blake, 1996.
London: The Biography, 2000.
Albion: The Origins of the English Imagination, 2002.
Chaucer (first in planned series of Ackroyd's Brief Lives), 2005.
Shakespeare: The Biography, 2005.
Turner (second book in the 'Brief Lives' series), 2006.
Newton (third book in the 'Brief Lives' series), 2007.
Thames: Sacred River, 2007.
London under, 2011.

Проза для дітей:
The Beginning, 2003.
Escape From Earth, 2004.
Kingdom of the Dead, 2004.
Cities of Blood, 2004.
Ancient Greece, 2005.
Ancient Rome, 2005.

Біографія

Твори