Війна, кохання, перемога. Ольга Козіна. Я не поїхала нікуди

Я не поїхала нікуди

Знов прокидаюсь від тривоги,

І вже зима встеляє всюди

Горбаті, крижані дороги

І знов летять гелікоптери

І їх щоразу проводжають

Дахи маленькі – наші хати,

Вони летять їх захищати

І доки хтось активно постить

З казкових місць круті світлини,

Дивися: поруч моя постать,

Фотографуюсь в Україні!

Щоранку світлу усміхаюсь

Пірнаю в ночі темну пащу

Я в Україні залишаюсь

Не тут -мені було б не краще.

Приходжу втомлена з роботи

І від тривоги до відбою

І у моменти безтурботні

Я залишаюся з тобою!