18.02.2023
Культурна країна
eye 310

Війна, кохання, перемога. Юлія Українська Наумова

Війна, кохання, перемога. Юлія Українська Наумова

Доброго вечора, ми з України!

Доброго вечора, ми з України!

З краю, де сонце всіх благословляє,

Де дух свободи в повітрі витає,

Де віра й правда навіки єдині.

Доброго вечора, ми з України!

Наша земля родить воїнів світла,

Небо над нами яскраве й привітне

І розкошує у нас тут людина.

Доброго вечора, ми з України!

Ми, як один, стоїмо за свободу,

Бо ми - нащадки козацького роду,

Й рабство страшніше нам за домовину.

Доброго вечора, днини і ранку!

Віримо в наше майбутнє ми свято,

Бо українці - народ надзавзятий:

Будуть щасливими ночі й світанки!

28.10.2022

Казка про двоголове курча

Дурноверхе курча уявило себе

Тим, ким зроду не стати йому - Цар-орел!

Розпушило хвоста - запишалося вмить.

Але хвіст - то й усе. Що ж курчаті робить?

Похмурніло воно - і ні їсти, ні пить!

Є ідея! Аж дві голови відростить!

"От здивуються ті, що сміялися вчора!" -

Так гадало курча- не курча, а потвора.

Але як план такий реалізувати?

І давай знов курча свої мізки ламати.

І не день, і не два, а роки і роки

Не ідуть з голови ці химерні думки.

Підросло те курча, стало злим і лихим,

І ніхто не хотів водитися з ним.

Жартома усміхнулася доля лиха:

"Хочеш дві голови? Ось тобі голова!"

Ой зраділо ж курча: "Зірковий час настав!

Ох наробимо ж, брате, з тобою ми справ!

Заживемо ми так, як давно вже гадалося!"

Але доля ж лиха - і не так усе сталося:

Хто курча те побачив - скоріш утікав.

Не такого герой наш від долі чекав.

Розізлився так сильно, що аж сатанів,

І кого зустрічав - не вітався, а бив.

І чомусь не прогнали його, а терпіли.

Увібралось курча наше у нові сили,

Почало вимагати і силою брати,

І під себе оточуючих підминати.

І корилися всі ... Ото чудасія!

Двоголове - то, може, пророк чи месія?

Що ж... В майбутньому доля усіх вас навчить,

Що не варто агресора й ката терпіть.

А тим часом курча в злобі лиш додавало,

Десь корону знайшло й себе коронувало.

Вимагати покори з усіх почало,

Що хотіло давно, те усе здобуло.

А що далі? Нічого нового - пітьма,

Де ні волі, ні правди, ні світла нема.

І жили довго так. Жили і мовчали.

Корилися й швидко до того звикали.

Забували колишнє щасливе життя.

Правда? Вигадка! Воля? Такого нема!

Але доля лиха полюбляла вигАдки

І залишити так не схотіла курчатко.

Де лани обіймає небо безкрає,

Є країна одна (назву ми знаєм)

У країни була щасливая доля.

Панівним там було слово "воля".

І прознало про неї потворне курчатко,

Опосіли його думи-здогадки,

Не змогло воно щастя чужого прийняти

Та пішло землю ту одбирати.

Усі змовчали знов: забере - й загуло,

Бо роками й століттями все так було.

Буде більшим "єдиний братський народ",

Заглядатиме старшому братові в рот.

Йде завзяте курча, але хилить плече,

Щось у голову сонце гаряче пече,

Щось заплутались ноги в високих житах,

Щось загруз в чорноземах, немов в болотах,

Щось ніхто підкорятись йому не біжить,

Хочуть всі в цій країні своїм життям жить!

"Що таке? Як це так?" - закричало курча.

Відчуває: одна голова на плечах,

Іншу меч той відсік, з яким він і прийшов!

Він від власної зброї смерть тут знайшов,

Бо скотилася й друга умить голова.

Ось така у нас казочка. Ні, не нова.

Навіть натяк старий: з мечем до нас йдете,

Від того меча свою смерть і знайдете.

Воля свята ніким непоборна,

А наша країна - назавжди соборна!

31.07.2022

Для кожного з них своя Україна

Для кожного з них своя Україна:

В імені доньки, в імені сина,

В косах дружини, в батька очах,

У маминій усмішці, в брата плечах,

У сестриній ласці, в дружніх обіймах-

Ось що вони захищають на війнах!

Ріки бурхливі, пшеничні поля -

Жовто-блакитна рідна земля.

Калина в гаю, криничка в саду -

Все те, що ніколи не віддадуть!

Спів солов'я, журавлині ключі

І джерельце, що сріблясто блищить,

Стежку додому, зорі й світанки

Не заберуть у них ворога танки!

І хмарочоси, і хати простенькі -

Повернеться все. Чекайте, рідненькі!

У славнім, прекраснім козацькім краю-

Всі, як один, за державу свою!

07.01.2023

 

Молитва до України

Свята Україно, молюся до тебе,

Ти в серці моєму навіки. Амінь.

Спокійним хай буде твоє чисте небо,

Родючою й мирною - вся широчінь.

І ворога дай мені сили здолати,

І дай захистити родину свою.

Спасибі тобі, якщо верну до хати,

А ні - знай: я з честю загину в бою!

Тож слався, препишная Мати Героїв!

Ніколи кати тебе не подолають,

Во віки віків моє серце - з тобою!

Я вільний: рабів у раю не чекають!

26.01.2023

Переможна весна

Боже, як вже хочеться весни!

Зачерпнути сонце у долоні,

І щоб вітер шепотів у скроні,

І пташок дзвеніли голоси!

А п'янкий квітковий аромат

Лоскотав і бадьорив водночас,

І застиг хоча б на мить часопис

Непоправних і тужливих втрат.

Зеленіють навесні дороги,

Що ведуть нас всіх до Перемоги!

03.02.2023

Пам’яті батька…

-Коханий, не йди! Я ж залишусь одна...

-Країна в біді, люба! Хто, як не я?

-Як же без тебе буду я жити?

-Ти не одна: при тобі наші діти.

І, якщо я загину за Україну,

Ти будеш вільним, мій любий сину!

За родину готовий вмерти й сьогодні!

Зате буде жити моя рідна доня!

Не час помирати прийшов молодим,

Ми - козаки! Встанемо, як один,

Плече до плеча, зброя до зброї -

Враже, тікай, ми готові до бою!

Доля завжди до сміливих прихильна,

Будемо, браття, мужні та сильні!

Якщо накладу у бою головою,

На моє місце у бій стане двоє!

У нас за плечима - країна й родини,

Будьмо ж незламними, побратими!

08.09.2022



Умови конкурсу та призи



Читайте також: 

Короткі вірші відомих поетів

Сучасні вірші про війну в Україні

Вірші про Україну, які проймають до сліз

Читати також


up