Інґеборґ Бахман. Темні слова
Мов міфічний Орфей, награю
мелодію смерті на струнах життя,
а звабі землі
і очей твоїх, владних над небом,
я шепочу лиш темні слова.
Згадай, як зненацька,
на світанні, коли твоє ложе
було ще вогким від роси, і гвоздика
спала на серці твоєму,
ти темний побачив потік
що плинув повз тебе.
Струною мовчання,
що натягнута туго на крові прибій,
я торкнулась до твого співучого серця.
Твої кучері стали відтоді
затіненим ночі пасмом,
чорні сніжинки пітьми
вповили твоє обличчя.
Тепер я вже не твоя.
Обох нас терзає вина.
Та я, мов Орфей, заклинаю
життя, союзника смерті,
і для мене все ще синіє
навіки заплющене око твоє.
Переклав Петро Рихло
Твори
Критика
