Війна, кохання, перемога. Гончарук Настя. Азовсталь
( в пам‘ять воїнів , які боролися на азовсталі)
Мамо , привіт !
Розкажи , як там тато?
Як там Ви, і як братик малий.
Сьогодні поїли , але не багато,
Та ми не здаємось, ідемо у бій!
Я хотів вам Матусю ,так багато сказати ,
Але , не час, нас бомблять у цю мить.
Ці звуки нестерпні бомб та гарматів ,
Нас уже не лякають , ми звиклися з цим…
А знаєш , Мамо , я жити ще хочу
Ростити дітей і любити цей світ!
Кохати прекрасну, майбутню дружину,
Приносити розквіт рідній країні!
Померти ж я не боюся Матусю,
Я за правду й свободу стою!
Невже жити ліпше в неволі
Ніж на рідній , батьківськів землі!?
Я помру молодим , 22 лиш недавно…
Але ,мамо, клянусь , у полон , я не здамся!
До останнього подиху , українцем залишусь , і нехай про цей подих…
В книжках українських напишуть.
Читайте також:
