Війна, кохання, перемога. Дмитрієва Анастасія
Війна.
Таке коротке слово,
А скільки болю принесла.
Зненацька, так раптово.
Скільки переживань,
Розлученних сімей.
Горя, сліз, страждань.
Замучених дітей.
Мовчу.
За смерті, зґвалтування.
А в душі на всю кричу.
За що ті всі знущання?
Війна,
Дві сторони медалі має.
Вона німа та сторона.
Але на нас впливає.
То Почуття.
Кохання, віри та надії.
Які забули за життя.
То нездійсненні мріїї.
То обійми, поцілунки,
Що душу гріють.
То дітки-подарунки,
Які задорно так дуріють.
Тай на кінець,
Те, що не за горами.
Останній лиш впаде свинець.
Загоються всі рани.
В що так свято вірим.
Так само як і в Бога.
Незабаром вигукнем,
Наша Перемога.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
