Війна, кохання, перемога. Вікторія Коваль
Я читала Ремарка і не розуміла,
Як можна пить каву в воєнний час.
Мов,зараз щось інше робити мають,
Та сьогодні війна заглянула до нас,
І тепер я знаю.
Тепер розумію,чому з незнайомцями
Біль ми поділим на двох.
Не можем стояти байдуже в сторонці,–
Серце болить у обох.
Тепер розумію наскільки людина
Має коротке життя.
За руку візьму я чиюсь дитину,
Ми разом біжим в укриття.
Тепер розумію,чому неважливо
Який в тебе одяг,смартфон і волосся.
Сьогодні прокинулась...
Завтра,можливо
Вросту в золоте колосся.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
