Війна, кохання, перемога. Ольга Поляруш
Вважаєш, що уже здоланна я?
Як бачиш, загартовуюсь тобою,
Відважні українці - це моя сім'я,
А ти уже оплакана сльозою.
Сльозою всіх живих і неживих
І тих, хто зопалу піднявсь до зброї,
Вони уже зіп'ялись на крило
і землю прославляють у двобої.
В бою у сутінках, у ніч і вдень
Гатиш, гатиш, ти без пощади,
І ціпенієш від моїх пісень,
Що розривають гуркіт кононади.
Бо пісня українська душу рве
Мою, бійця, спочилого у полі,
...А човен життєдайності пливе,
І святістю серця латає кволі...
А ти, журавлику, лети, лети,
Допоки жиє Україна-мати!
Тобі в світи мій ген нести,
І волю й віру, котрих не здолати!
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
