Війна, кохання, перемога. Рогальчук Олександра
Коханому...
Тепер розлукою війна нам стала.
Від розпачу душа моя болить.
Якби раніше я про це все знала,
Що будемо без відголоску жить...
Не лякають мене хуртовини,
І не холодно більше чомусь.
Серед сірої смутної днини
Зрозуміла чого я боюсь.
Я твій образ боюсь забути,
Не почути твій голос більше.
Після цього всього як бути?
Що за це може бути гірше?
І слова в голові лунають,
Уявляю я постать твою:
Ті вуста, що мене надихають
Не здаватись у цьому бою.
У бою за щасливе майбутнє,
За кохання, що нам належне.
Кожна мить - це мов щось незабутнє,
У обіймах твоїх — щось безмежне.
Я обіцяю — переможна мить настане,
Я обійму тебе з усіх, що маю сил.
Тоді і сонце яскравіше нам засяє!
Я обіцяю, лиш хай Бог дарує мир...
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз
