Війна, кохання, перемога. Мар'яна Попсуй

Я чекаю. І ти чекай.
Я кохаю. І ти кохай.
Перемагаю. Перемагай.

Коли ніч стогне тихим чеканням,
Я не вмію заплющити очі.
Зігріваю тебе до світання
У болючих думках проти  ночі.
А ранок. Він пахне надіями, 
Що онлайн я тебе побачу.
Обійму тебе знову мріями
І нікому наш час не пробачу.
І піду знову в день Весною.
Перенароджуюсь і усміхаю.
І хай хоч гримить наді мною
Силою двох я розквітаю.
А надвечір піймаю хвилину,
Де у слухавці рідне "кохаю",
"...поцілуй за мене дитину"
І "тримайся, кохана, благаю".
І так стомлено додаси мені:
"Усе добре. Буде. Я знаю."

А я не віддам це клятій війні!
Чекаю. Кохаю. Тримаю.

Я відданно гімном тобі звучатиму.
Ту пудрову ніжність твою не забуду!
Ароматами квітів красиво мовчатиму.
І як важко дихати буде - я дихати буду.
Я навстіж душу відкрию за нас обох 
І кисень жадібно щосили ковтатиму.
Бо ж серце у нас з тобою на двох.
Я від болю і смерті його огортатиму.
А як мою торкатимеш душу,
Щоб знов оживитися після бою.
Начаклувати озерце я мушу.
Щоб умити тебе святою водою.
І коли буде поле з росами
Обійматись з легким туманом,
Ми думками з тобою босими
Розільємось в серцях лиманом.
І на покуті буде затишний вечір
Пекуче про тебе мого молитись.
Там силою наливаю я твої плечі.
І тихо благаю - зцілитись.
І про зорі. Скажу ще про зорі.
Як темніє в очах, всеодно підіймись!
Через небо чисте, своє і прозоре
Я світитиму в них, лиш подивись.

Я малюватиму. 
Я звучатиму.
Чаклуватиму. 
Зцілятиму і кричатиму.
Обійматиму і мовчатиму.
Воскресатиму і чекатиму.

Я разом з тобою борюся - 
Ночами, днями і ранками.
І нічого, як ти не боюся,
І між боями, і між світанками.
Перемагаю страхи і плач.
Не лякаюся вже ні обставин, ні часу.
Лиш шепочу тому часу - пробач.
І тримаю, від Спасу до Спасу.

Я чекаю. І ти чекай.
Я кохаю і ти кохай.
Перемагаю. Перемагай.