Війна, кохання, перемога. Світлана Телицина

...Моє зранене серце пульсує з твоїм вунісон,
Проростаючи змістом в артеріях, квітне любов"ю.
Ми здолали  з тобою мільйони доріг і тривог,
Рай свій бачили там,на краю у страшної  безодні..

Карбували у темряві спогади прожитих днів
Й малювали нові під сирени в нічному безсонні..
В міліметрах між нами -краплини розстріляних снів,
І обійми - під звук канонадно-ранкових рапсодій..

Руни долі в кишені тримаючи,йшли по краю,
Щоби знов прорости на зворотніх орбітах планети,
Ми щасливі прокинемось десь у квітневім раю,
Й мов дзвінкі кришталі,захлинемось від  мирного неба..

Безпритульні й щасливі,за крок до п'янкої весни,
Ми наповнимо змістом рядки післямови востаннє.
Ще навколо у світі багато страшної війни,
Але в сотню разів більше світла й земного кохання...