Війна, кохання, перемога. Альона Винокур

День Незалежності

День Незалежності встрічаємо велично
Під звук тривог і дзвін ракет...
Звучить душа під сі-бемоль трагічно...
І серце ділиться на фа-дієз.

А ти красивий в профіль – блискавично,
А інколи – прекрасний і в анфас.
Війна вже зовсім стала для нас звична,
Хоч так багато горя, в той же час.

Де простягнулася любов – немає змов.
Де зради – там росте суцвіття перешкод.
І так людей багато повірили у Бога знов,
А небеса уже в гріхах... мов в зорепад.

Земля укрита кров'ю... на чиїх долонях?
Та треба далі жити, щоб не втрачати мову.
Про мир співають нам, а на чиїх вустах?
Лиш Перемога зможе втамувати втому.