Біографія Мо Яня

Мо Янь – сучасний китайський письменник, почесний доктор філології Відкритого університету Гонконгу; 2012 року нагороджений Нобелівською премією з літератури за «галюцинаторний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю» – народився 17 лютого 1955 року в провінції Шаньдун (Китайська Народна Республіка) в селянській родині.

Під час Культурної революції покинув школу й пішов працювати на фабрику. У двадцять років вступив до Народно-визвольної армії Китаю. Вже в армії почав писати. Перші публікації, що привернули увагу критиків, з'явилися у 1980-ті. У 1981 опублікував свої твори: «Дощ весняної ночі», «Суха ріка», «Народна музика», «Осінні води» та ін.

З 1984 почав викладати літературознавство в Армійській академії культури. 1986 року закінчив Вищу школу мистецтв Народно-визвольної армії Китаю. За межами Китаю відомий насамперед як автор роману, за яким було знято фільм «Червоний гаолян». Цей роман, що складається з циклу новел, був опублікований 1987 року. Роман належить до так званої «літератури пошуків коріння» (寻根文学).

У 1991 Мо Янь завершив навчання в аспірантурі Літературного інституту Лу Сіня Пекінського педагогічного університету. Він отримав ступінь магістра у напрямку літератури та мистецтва. У 1997 письменник отримав найвищу літературну нагороду «Премія великих письменників» за написання твору «Пишні груди, широкі стегна». Призовий фонд склав 100 тис. юанів. У цьому ж році автор покинув армію. Він почав працювати в газеті «Цзяньча жибао». Мо Ян активно працював над створенням сценаріїв для телебачення та великого кіно.

Твори Мо Яня за стилістикою споріднені з романами магічного реалізму. Для творів Мо Яня характерне доволі розкуте трактування таких проблем, як сексуальність, влада, політика. Життя сучасного Китаю автор описує без прикрас і замовчувань, хоча цензурних втручань його твори досі зазнали лише одного разу (у творі «Пишні грудь, широкі стегна»). Мо Янь у своїх творах часто вдається до елементів іронії та гумору.

Мо Янь — це псевдонім, у перекладі з китайської означає «мовчи». Справжнє ім'я — Гуань Моє (管谟业).

Твори Мо Яня перекладені більш ніж десятьма мовами, включаючи англійську, французьку, німецьку, норвезьку та українську.

У 2000 тижневик Asiaweek включив твір «Червоний гаолян» письменника до переліку 100 кращих китайських творів XX століття. У 2001 роман письменника «Сандалова страта» визнаний найкращою книгою року за версією тайванської газети «Ланьхебао». У 2003 цей роман отримав літературну нагороду «Дінцзюнь», яка проходить кожні 2 роки. У 2005 книга «41 гармата» отримала другу медіа-премію за найвищі досягнення у літературній творчості. Письменник став доктором літератури Відкритого університету Гонконгу. У 2006 вийшла перша глава роману «Смертельна втома». Вона отримала значний приз азійської культури Фукуока.

15 грудня 2006 опубліковану перелік найбагатших письменників Китаю. Мо Янь увійшов до 20-ки з доходом 3,45 млн. юанів. Цим автор привернув загальну увагу публіки по всьому світу.

У липні 2007 було опубліковану збірку есе «Говори, Мо Янь!». Ця збірка складається з трьох томів. У ній повністю показаний світогляд письменника. У 2008 роман «Втома життя і смерті» був удостоєний найвищої літературної премії «Сон червоного палацу». Роман «41 гармата» потрапив до Сьомого конкурсу літературної премії Мао Дуня. У грудні 2009 вперше було опубліковано роман «Жаба». У ньому застосований новий літературний підхід, який привернув увагу читачів. Роман має унікальну структуру. Він складається з чотирьох листів, у яких сільські акушерки описують своє життя. Крізь призму цих подій показано, що відбувається у світі. Висвітлюються проблеми та болі цілого покоління. Кожен роман письменника відображає реалістичну картину китайського життя.

10 грудня 2012 в Концертному залі Стокгольма відбулася церемонія вручення Нобелівської премії. Письменник Мо Янь офіційно став лауреатом Нобелівської премії з літератури за 2012 рік. Коли письменник повернувся до Пекіну, він сказав, що така нагорода може стати справжніми кайданами для творчої людини. Щоб запобігти такому результату, необхідно постійно творити та писати нові твори. 8 грудня Мо Янь виступив з лекцією «Людина, яка розповідає історії» у Шведській академії.

Твори:
Кришталева ріпа (透明的红萝卜 Tòumíng de hóng luóbo), 1986.
Червоний гаолян (红高粱家族 Hóng gāoliang jiāzú), 1987.
Тринадцять кроків (十三步 Shisan bu), 1988.
Тринадцять розділів радості (欢乐十三章 Huanle shisan zhang), 1989.
Часниковий бунт (天堂蒜薹之歌 Tiantang suantai zhi ge), 1989.
Країна вина (酒国 Jiuguo), 1993.
Клан травоїдів (食草家族 Shicao jiazu), 1993.
Пишні груди, широкі стегна (丰乳肥臀 Fengru feitun), 1996.
Червоний ліс (红树林 Hong shulin), 1999.
Пересичення (生死疲勞 Shengsi pilao), 2008.