Фольклорні мотиви у творчості Мо Яня

О. Я. Маньчик

Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту фольклорних мотивів у творчості Мо Яня. Розглянуто образно-стильові особливості на прикладі романів «Країна вина» і «Великі груди, широкі стегна», проаналізовано фольклорні елементи в романі «Втомився народжуватися і вмирати».

Ключові слова: фольклор, фольклорний елемент, китайська проза, символізм.

Актуальність та доцільність дослідження. Незважаючи на популярність творчості Мо Яня не тільки в Китаї, але й за його межами, все-таки роботи даного автора на сьогоднішній день ще недостатньо досліджені, як і основні елементи його стилю. Недостатній рівень аналізу даної категорії зумовлює актуальність обраної теми.

Метою даної статті є окреслення основних фольклорних елементів у творчості Мо Яня.

Завданнями даного дослідження є:

виявлення основних напрямків творчості Мо Яня;

розкриття образно-стильової унікальності творчості Мо Яня на прикладі романів «Країна вина» і «Великі груди, широкі стегна»;

виявлення і аналіз фольклорних мотивів у романі «Втомився народжуватися і вмирати».

Виклад основного матеріалу дослідження. Мо Янь - сучасний китайський письменник, почесний доктор філології Відкритого університету Гонконгу. Відзначений Нобелівською премією з літератури за 2012 рік за «галюциногенний реалізм, що поєднується з народними казками, історією та сучасністю» [9].

Майже всі події, які описані у творах Мо Яня, відбуваються у складні періоди для китайського суспільства. При цьому вони не є «довідниками» чи «енциклопедіями» життя китайського народу: все, що відбувається - перетворюється в казку або легенду. Найчастіше складно визначити, де правда, а де вигадка - настільки він тонко сплітає павутину сюжету, показуючи тонку грань між дійсністю і казкою. За це його часто критикують автори справді історичних книг. Невід'ємною частиною його творів є фольклор, який, так чи інакше, пронизує кожну книгу письменника [1].

Фольклор (англ. folk-lore, букв. - народна мудрість; народне знання), або усна народна творчість - колективна художня літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії [11].

[…]

Незважаючи на те, що стиль Мо Яня часто порівнюють зі стилем латиноамериканських письменників, «моянівский» реалізм відрізняється від магічного реалізму латиноамериканських письменників. Реальність його книг вигадана, і багато авторів справжніх історичних книг у Китаї засуджують та критикують Мо Яня за «фальсифікацію історії», проте необхідно все-таки відрізняти літературний художній вимисел від історії.

Сюрреалістичний роман «Країна вина» вийшов у 1992 році. Цей текст Мо Яня багатоплановий та художньо-суперечливий, власне, ця художня суперечливість і є, мабуть, основним прийом Мо Яня в цьому романі. «Країна вина» - це притча, історична вигадка. У той же час - це одна з найяскравіших і найгостріших сатир в сучасній китайській літературі. У творі висміюється головний китайський «порок» - одержимість їжею. І присутній мотив канібалізму, який не є новим в народній творчості.

В основу твору взято китайське сказання про поїдання немовлят. Згідно з легендою, суп та інші страви з немовлят могли зберегти молодість і подовжити життя [6].

«Країна вина» є своєрідним путівником по Китаю і енциклопедію китайського життя. Тут і опис побуту (причому дуже докладний), і короткий екскурс в китайську літературу (як сучасну, так і класичну), який дається в листуванні автора з винним експертом, і кулінарні традиції (оскільки в книзі окрім гіпотетичних або реальних немовлят їдять ще й найвишуканіші страви різних регіональних кухонь). Мо Янь чергує в своєму творі стиль і манеру викладу, легко переходячи від іронічного детективу до епістолярного роману.

«Великі груди, широкі стегна» є одним з найвідоміших творів Мо Яня. Роман-епопея в семи книгах, що представляє історію китайської сільської родини протягом ХХ століття (дія роману починається в кінці тридцятих років, але є глави, що відсилають читача в самий початок XX століття); розповідь з безліччю персонажів і сюжетних ліній, насичена дією настільки, що автор змушений дати на початку роману список основних дійових осіб з коротким викладом їх історій. Історій, як правило, виключно жорстоких, як і все ХХ століття.

Роман можна було б зарахувати до історичного, але знову ж таки, він історичний за мірками автора. У книзі немає «галюциногенного реалізму» з його гіперболізмом і сюрреалістичними образами, але тут автору вони і не потрібні. Ці образи підкидає історична реальність.

У романі використовується складна форма невласне-прямої мови. Частина розповіді йде від першої особи, а частина від імені Цзіньтуна, в окремих же главах Цзіньтун стає просто одним з персонажів, і розповідь ведеться від третьої особи, але при цьому відчувається постійна присутність оповідача.

Стиль Мо Яня дійсно унікальний - простими словами автор вимальовує непросту картину. Його складно віднести до одного певного жанру, настільки його твори різноманітні і не схожі на інші. Він одночасно схожий на те, що вже писалося, і одночасно Мо Янь являє собою щось дивовижне і неповторне. Протиріччя між словами породжують містичну картину. Ось що таке «галюциногенний реалізм», за який Мо Янь отримав премію.

Сучасна китайська література відрізняється різноплановістю і стабільним розвитком. Вона увібрала в себе нові західні тенденції і течії, але при цьому не перестає осмислювати культурно-історичні події своєї країни. Так само на ряду з проникненням західних тенденцій в літературу, відроджується інтерес до власної древньої культури: автори знову стали звертатися до міфів і легенд, які якомога краще відображають особливість і своєрідність власного народу.

Критики називають творчість Мо Яня неоднозначною: одні зараховують його твори до авангардистів, інші - до літератури «пошуку коріння». Очевидним є синтез в його творчості модерністських і реалістичних початків. А також те, що фольклор грає в його творах величезну роль. З метою розгляду фольклорних елементів у творчості Мо Яня ми звернемося до роману «Втомився народжуватися і вмирати».

Основу роману «Втомився народжуватися і вмирати» складає універсальна міфологема, за якою слідують інші події. Дії розгортаються на тлі «культурної революції»: «Історія моя починається з першого дня першого місяця тисяча дев'ятсот п'ятдесятого року» [4]. Багатого землевласника Сімен Нао, під час проведення земельної реформи, розстрілюють як людину «класово зайву», після чого головний герой потрапляє в пекло. У китайській міфології царство мертвих називають «Діюй» [2], уявлення про нього ґрунтується на китайських буддійських традиційних вірувань.

Присутність фольклору в романі обумовлено також і тим, що дії розгортається в звичайному китайському селі, який сам по собі з епохи в епоху є одним з головних «храмів» усної народної творчості. Репліки дійових осіб наповнені різними фольклорними одиницями: прислів'ями, приказками, народними прикметами.

Мо Янь не обійшов стороною і традиційні свята Китаю, які є невід'ємною частиною народної культури і дуже яскраво показують фольклор Китаю.

Наприклад, свято Весни, Цінмін. Цінмін - один з найважливіших свят Китаю, день поминання покійних, і тому має безліч обрядів і традицій. В день свята Цінмін люди не розводили багаття та їли тільки холодну їжу, а також дотримувалися традиції відвідування могил.

Фольклор у творі «Втомився народжуватися і вмирати» використовується в різних інтерпретаціях:

пряме використання усної народної творчості, у вигляді прислів'їв, приказок, прикмет, переказів та інших жанрів.

в обробленому вигляді: зміна приказок, прислів'їв та інших фольклорних елементів в контексті твору.

вводить у роман авторський, власне вигаданий фольклор, у вигляді частівок, міфів, пісень.

Висновки. Китайська проза споконвіку була з одного боку багатогранною, піднесеною, емоційною, а з іншого - приземленою. Вона несе в собі символізм та міфопоетику; продовжує могутню тисячолітню спадщину Китаю. Література Піднебесної пережила і злети, і падіння. Вона подарувала світові унікальні класичні романи, великих поетів і філософів. Мо Янь - унікальний і самобутній автор, який поважає традиції свого народу. Його твори захоплюють і вражають власною своєрідністю. Він показує Схід таким, який він є: загадковий та абсолютно відмінний від іншого світу. Китайський колорит, незвичайний сюжет, філософія, прислів'я, приказки, самоіронія, тонкий гумор. Через книги проходить історія життя цілого покоління від 50-х до 2000-х років. На тлі життя різнотипних сімей, Мо Янь зумів зіткати величезне полотно китайської історії ХХ століття.

На основі аналізу роману «Втомився народжуватися і вмирати» ми виявили декілька різних інтерпретацій використання фольклору:

письменник не зраджує фольклорні одиниці і використовує їх в своїх справжньому вигляді;

Мо Янь бере за основу якийсь фольклорний елемент, будь то прислів'я або приказка, і змінює його в умовах контексту твору;

3) автор вводить в роман вигаданий ним же фольклор, який в романі виконує роль справжнього фольклорного елемента.

Отже, на основі вищезгаданих фактів, можна стверджувати, що основою творчості Мо Яня є влучно підібрані народні, фольклорно-міфологічні уявлення, культурні традиції, які формувалися століттями та дбайливо зберігалися на устах та в пам’яті людства.

Список використаних джерел:

Букатая Анастасия. Фольклорные элементы в современной китайской прозе: на материале рассказов Ши Тешэна, Хань Шаогуна, Чжан Чэнчжи, Мо Яня. / А.Букатая. // - Электронная библиотека БГУ. - 2011.
Диюй - «подземное судилище». // Мифы и легенды народов мира.
Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. / гл. ред. М.Л. Титаренко; Ин-т Дальнего Востока. - М.: Вост. лит., 2006 - . Т. 3. Литература. Язык и письменность / ред. М.Л. Титаренко и др. - 2008. - 855 с.
Мо Янь. Устал рождаться и умирать. / Онлайн библиотека loveread.ws.
Мо Янь. Страна вина. // Онлайн библиотека loveread.ws.
Сергей Сиротин. Добродушие в поедании младенцев. / С. Сиротин. // - «Урал». - 2013. - № 5.
Сергей Сиротин. Китайский эпос. / С. Сиротин. // - «Урал». - 2013. - № 10.
С. Костырко. Физиология жизни. Новая китайская проза / С. Костырко. // Новая жизнь - 2013. - № 11
Усталость от истории. / Д. Безносов // Новая жизнь - 2015. - № 2.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE_%D0%AF%D0%BD%D1%8
https://ria.ru/culture/20121011/771845145.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0% BB%D0%BE%D 1%80