На скульптурах Парфенона знайшли сліди інструментальної обробки та складного кольорового орнаменту
За допомогою спектроскопічних методів вчені ідентифікували на скульптурах з фронтонів Парфенона і на одному з рельєфів з його фризу численні залишки єгипетського синього широко поширеного в давнину пігменту. З його допомогою шати на фігурах божеств були складно орнаментовані. Крім того, дослідники знайшли на статуях сліди обробки із застосуванням різноманітних інструментів. Їх могли застосовувати для імітації фактури тканин.
У Стародавню Грецію мармурові скульптури, як і архітектурні споруди, розписували. Однак реконструкція їхнього вигляду та технології обробки поверхонь досі пов'язана з труднощами через багатовікову ерозію, деградацію пігментів та збитки, завдані людьми. Вони не завжди були навмисними: наприклад, в епоху, коли мармурові античні витвори мистецтва уявлялися первозданно-білими, їх інтенсивне очищення стирало сліди початкового вигляду.
Скульптурне оздоблення Парфенону - не виняток. Донедавна багато дослідників вважали, що воно не зберегло більшої частини слідів інструментальної обробки. На архітектурних елементах храму вчені виявили та проаналізували залишки поліхромного декору, знайдені вони і на предметах скульптурного оформлення. Так, на їх поверхні були виявлені сліди єгипетського синього - тетрасилікату кальцію-міді CaOCuO(SiO2)4, який з найдавніших часів отримували сплавленням кальциту, кварцового піску і мінералів, які містять мідь (азуриту, малахіту) з додаванням поташу або кухонної солі в якості флюсу.
Вивчити докладніше, наскільки широко застосовувався для розмальовки скульптур Парфенона цей надзвичайно поширений у древньому Середземномор'ї пігмент, взялися Джованні Веррі (Giovanni Verri) з інституту мистецтв Чикаго спільно з британськими колегами. Вони досліджували поверхню статуй і рельєфів, вивезених на початку ХІХ століття лордом Елгіном, які нині зберігаються в Британському музеї, із застосуванням індукованої люмінесценції, що допомагає виявити єгипетський синій. Для виявлення супутніх барвників використовували методи оптоволоконної спектроскопії відбитого світла та рентгенофлуоресцентної спектроскопії. Крім того, вчені шукали сліди інструментальної обробки, застосувавши макрозйомку та зйомку в косих променях.
Відмітини, залишені зубилом, були знайдені в нижній частині статуй, які, ймовірно, зображували богинь Іриду, Гебу, Деметру і Персефону. Перша походить із західного фронтону храму, решта колись прикрашала східний. На фігурі зі східного фронтону, яка, мабуть, зображувала Діону та Афродіту, знайшли сліди зубчастого долота. При цьому скульптори застосовували долота з кількістю зубів від п'яти до семи для імітації фактури вовняної тканини. Більш тонку фактуру лляних хітонів відтворювали за допомогою рашпілю. Крім того, при створенні скульптур різьбярі використовували для грубої та тонкої виїмки каменю свердла діаметром від трьох до десяти міліметрів. Отвори від них знайдені у складках драпіровок. На статуї Діони та Афродіти та на деяких інших фігурах вчені знайшли функціональні отвори для кріплення прикрас.
Сліди єгипетського синього дослідники виявили на 11 фронтонних статуях і одному рельєфному зображенні з іонічного фризу Парфенона. Так, на східному фронтоні цим пігментом було пофарбовано хвилі, з яких піднімається колісниця Геліоса. Також їм було заповнено фон між ніжками сидінь і нижче за край одягу; можливо, у такий спосіб імітували порожній простір (повітря), або митець повторював колір архітектурного тла, де розміщувалися фігури божеств. Великі ділянки єгипетського синього є і на одязі, особливо на пеплосі фігури Діони. Пігмент тут був нанесений частими смугами з рівними проміжками, і вчені припустили, що ця техніка також імітує вовняну фактуру. На пеплосі були виявлені обриси руки, взутої в сандалі ступні і ніг людини, що біжить, обтічні синім тлом. Ймовірно, вбрання богині було багато прикрашене фігуративним орнаментом на кшталт пеплоса Деметри на червонофігурному атичному скіфосі (чаші для пиття). Подібна розкіш відповідає традиції класичного періоду, коли створювався Парфенон, і могла підкреслювати божественний статус.
Драпірування під фігурами Діони та Афродіти було прикрашене орнаментом із єгипетського синього по облямівці. Крім того, на ній знайшли один слід органічного барвника пурпурового відтінку, склад якого ще належить визначити (можливо, він отриманий змішанням синього та червоного пігментів), а на задньому боці скульптури під єгипетським синім ховався шар кістяних білил. Ще на одній статуї, яка, мабуть, зображала Іриду, єгипетський синій і кістяні білила присутні на поясі. Враховуючи наявність отвору для кріплення, скульптуру прикрашав металевий пояс, ймовірно перфорований, і через просвіти в ньому було видно кольорове тло. Пігмент виявили також у складках одягу фігури з рельєфного фризу. Тут він міг бути як частиною загального забарвлення полотна, так і імітацією тіні на білій або кольоровій тканині. Веррі та його колеги відзначають, що інтерпретація мізерних залишків барвників потребує обережності, оскільки стародавні художники могли змішувати єгипетський синій з іншими пігментами для отримання коричневого (тілесного), сірого, фіолетового та інших кольорів.
