Федеріко Ґарсія Лорка. Сходить місяць
Коли сходить місяць,
даленіють дзвони,
де беруться-в'ються
стежки невідомі.
Коли сходить місяць,
море криє землю,
серце в тебе в грудях —
острів у безмежжі.
Не їж помаранчів
при місяці повнім —
здасться тобі овоч
зеленим морозом.
Коли сходить місяць
сто — і одноликий,
плачуть у кишені
дрібні срібні гроші.
Переклав Микола Лукаш
Твори
Критика
- Життя та смерть Федеріко Ґарсіа Лорки
- Лорка – українець або Лорка українською?
- Метафора межичасся як зустріч поетичного світу міста й митця (Ф.Ґ. Лорка й М. Семенко)
- «Недаремно ж колись Афродіта народилася з піни морської...» (До вивчення поезії Федеріко Гарсіа Лорки «Балада про морську воду»)
- Синтаксичні особливості італійського перекладу з іспанської діалогів трагедії Ф.Г. Лорки «Криваве весілля»
- Тематизація мотивів зору та дзеркала в ліриці Гарсія Лорки
- Федеріко Ґарсія Лорка здалеку
Поділитися