Олександра Смарж. Вчитель, який змінив моє життя
Коли мене запитують про вчителя, який змінив моє життя, я зразу згадую Аллу Михайлівну - учительку в початковій школі. Вона багато чого навчила мене. Я з радістю поспішала до школи, щоби знов побачити її, почути її голос. Алла Михайлівна цікаво пояснювала нові теми, якщо хтось не зрозумів, пояснювала ще раз, допомагала виправити помилки .
На перервах ми могли говорити про те, як минув учорашній день або про успіхи в навчанні… До сьогодні пам’ятаю її доброту і щирість. Часто згадую день, коли я перемогла в шкільному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика. Я мала честь представляти нашу школу на міських змаганнях. Звісно, хвилювалася. Учителька мотивувала мене йти до перемоги, робила все, аби я відчувала підтримку. І досі дуже вдячна їй за це …
Ще хочу згадати про такий випадок. Звичайний день осені. Бабине літо. Я йду до школи по застелених барвистим листям вулицях Тернополя. Перший урок – українська мова. Учителька неочікувано запропонувала:’’Спробуймо творити!’’ Вона намалювала на дошці квадрат, у середині якого була лінія і знак безкінечності. Алла Михайлівна запитала:’’ На що це схоже?’’ Були різні відповіді . Хтось казав, що на бантик, хтось – на картину. Мені це чомусь виглядало схожим на шафу. Згодом учителька дала завдання кожному з нас написати твір про предмет, який зображений на дошці. (У кожного – своя асоціація). Учителька хвалила мене за творчу роботу. Алла Михайлівна казала, що в мене талант. Як наслідок – я надихнулась і почала писати вдома оповідання, навіть вірші. Мені подобається фантазувати.
З того часу пройшло майже два роки. Але я й досі відчуваю підтримку улюбленої вчительки, надихаюсь її словами. Кладу перед собою аркуш чистого паперу, беру в руки олівець – і відчуваю непереборне бажання творити …
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
