Гах Олександра. Вчитель, який змінив моє життя

Гах Олександра

Вір у краще, готуйся до гіршого

     Класі у 6 мама віддала мене на гурток театрально мистецтва, побачивши в мені творчий потенціал. Я пробувала себе багато в чому, проте, дійсно зацікавити мене було складно. Тяжко  знайти те, до чого буде неймовірний потяг. Музиканти відчувають музику, пропускають її через себе; проте, музика не моє. Художники пишуть картини, бачать у них те, що не бачать інші (те, що не змогла вгледіти і  я). Так і актори, вони проживають те, що грають, і мені випала можливість провідчувати це. Сцена  для мене була не тільки місцем прояву себе, а ще й можливістю відчути спектр дивовижних емоцій. Проте, тоді я ще навіть не здогадувалася, які емоціі мене чекають у подальшому відвідуванні цього гуртка.

    Викладач театралки — чудова, талановита жінка. Вона, дійсно, також творчий вчитель, але ця історія не про неї. А про її помічника. Він був її правою рукою, завжди допомагав проводити заняття. Зовні юнак  нічим не відрізнявся від інших підлітків. Проте, серед усіх хлопців, яких я на той момент  знала, він був найнезвичайнішим. Люди, котрі оточували мене в той час,  були несвідомі, підступні та егоїстичні.

    Спочатку я не звертала особливої уваги на нього, однак,  поспілкувавшись та зрівнявши це спілкування з моїми однолітками, я зацікавилася. Не думаю, що діло у віці (він був старший), проте, навіть серед його ровесників хлопець  виділявся своїм мисленням. Такий незвичайний, загадковий та цікавий. Вночі ми листувались смс на абсолютно різні цікаві теми, а вдень зустрічались на заняттях. З часом, я дуже прив’язалася до цієї людини і зрозуміла, що у мене є якісь почуття. З кожним роком цього спілкування  закохувалася все більше і більше в цю людину. Мені було все одно на мінуси, я їх не бачила, адже в мене були мурахи по шкірі від цієї людини. Він багато чому мене навчив та багато що дав. В першу чергу,  допоміг сформувати в мені особистість, навчив не обезцінювати та вирішувати свої проблеми. Завдяки йому я люблю себе та розтавляю пріоритети, маю жагу до пізнання соціуму та цікавлюсь психологією. Він добряче вплинув на те, яка я зараз, за що я вдячна. Це безцінний досвід, корисні поради та просто емоції, які  отримувала від цієї людини. Крім цього, я переборола деякі «свої рамки», сором'язливість, зацикленість на думці оточуючих.

     Було декілька ситуацій, у яких він навчив вести мене гідно та достойно, не реагувати на людей, які намагаються вивести мене на емоції. Навчив відстоювати свої межі. Він завжди був готовий допомогти, підтримати, дати пораду, як краще повести себе в тій чи іншій ситуації (був моїм психологом). Я ніколи не забуду фразу, яку він мені колись сказав: «Вір у краще, готуйся до гіршого».

     Є люди, які приходять у наше життя задля того, щоб змінити його та вплинути на нас. Ці люди, зазвичай, дарують нам багато емоцій, до яких ми привязуємось. Та, на жаль, вони тимчасові. Вони — наче янголи, виконують свою місію, дарують нам крила та йдуть з нашого життя.

     Якими б зараз не були наші взаємовідносини, я вдячна за те минуле, яке вплинуло на моє теперішнє і все ще будує моє майбутнє. Ця людина була моїм наставником та, моментами, прикладом. Моє перше справжнє кохання. Мій вчитель.

            

                 

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»


Читати також