10 найкращих режисерів фільмів про бойові мистецтва

Авторка: Кайла Тернер

Фільми про бойові мистецтва мають багату спадщину у світі кіно, а впливові режисери й актори проклали шлях до розвитку цього жанру. Від ранньої класики до сучасних трендів, фільми про бойові мистецтва не лише зачаровують глядачів гостросюжетним екшеном, а й розширюють межі оповіді через мистецтво бою. Культові режисери жанру, як-от Джекі Чан, Чан Че та Юен Ву Пінг, здійснили величезний вплив на жанр, тоді як нові режисери продовжують визначати межі фізичних можливостей на екранах.

Фільми про бойові мистецтва вирізняються своєю багатогранністю. Вони охоплюють широкий спектр жанрів, використовують різноманітні техніки – від хитромудрих дротяних конструкцій до складних камерних установок – і все це стає можливим після місяців ретельних тренувань. Кожна сцена бою — це не просто екшен, це хореографічна вистава, де фізичні рухи передають прагнення персонажів, їхні взаємини, емоції та внутрішні конфлікти. Ці фільми використовують бойові мистецтва як основний інструмент оповіді, а режисери, котрі стоять за цими історіями, роблять кожен фільм особливим.

Кінг Ху

Серед його фільмів - «Випий зі мною», «Торкнися Зена» та «Легенда про гору»

Кінг Ху відомий своїм внеском у жанр бойових мистецтв, зокрема у жанр уся. Його помітний вплив підкреслював силу персонажів та їхню майстерність, а не магічні здібності, і пом’якшував мелодраму на користь стоїцизму, з моментами екстравагантного екшену. Його фільм «Випий зі мною» є прикладом майстерної композиції та монтажу. Він заохочував своїх хореографів бойових мистецтв черпати натхнення з рухів китайської опери та покладався на майстерність виконавців і монтаж, а не на спецефекти. Ху також акцентував увагу на архетипі жінки-бійця з мечем, вводячи гендерну та сексуальну невизначеність (подібно до комедійних героїнь Шекспіра). Спадок Ху продовжує впливати на фільми про бойові мистецтва і творити історію.

Чан Че

Серед його фільмів - «Новий однорукий мечоносець», «Поєдинок», «Поєдинок на кулаках»

На піку своєї кар’єри Чан Че був відомий тим, що створював по кілька фільмів щороку. Серед них такі класичні стрічки, як «Новий однорукий мечоносець», «Поєдинок» та «Поєдинок на кулаках». Чан був завзятим режисером у жанрі бойовиків. Його співпраця з гонконгською студією братів Шао («Shaw Studios») тривала майже 30 років, протягом яких він долучився до написання сценаріїв і зняв чимало фільмів. Візитівкою Чана як режисера були видовищні бойові сцени та демонстрація відвертого насильства, що вирізняло його з-поміж інших режисерів того часу. Твори Чана часто були присвячені чоловічій дружбі, демонстрації чоловічої форми та дослідженню теми маскулінності.

Само Хун

Серед його фільмів - «Воїни вдвох» та «Блудний син»

Само Хун — людина епохи Відродження у світі кіно про бойові мистецтва, котра досягла успіху як актор, майстер бойових мистецтв, продюсер і режисер. Протягом десятиліть він мав значний вплив на фільми про кунг-фу та гонконгські бойовики і навіть знявся у забутому телевізійному шоу «Китайський городовий» про бойові мистецтва. Серед режисерських досягнень Хуна — культовий фільм «Воїни вдвох» 1978 року, який представив мистецтво він-чунь у 1979 році.

Проте у 1981 році він створив один зі своїх режисерських шедеврів — «Блудний син», що демонструє блискучу хореографію він-чунь і встановлює новий стандарт для фільмів про бойові мистецтва. Фільм здобув визнання та отримав нагороду за найкращу хореографію на першій церемонії Гонконгської кінопремії у 1982 році. Його вплив на хореографію у бойових сценах, поряд з такими легендами, як Юен Ву Пінг, зберігається у сучасному кінематографі.

Чінг Сіу-дун

Серед його фільмів - «Смертельний двобій» та «Китайська історія привидів»

Чінг Сіу-дун — багатогранна людина у гонконгському кінематографі, видатний хореограф бойовиків, актор, режисер і продюсер. Його кінематографічний шлях розпочався ще в дитинстві під впливом батька, Чін Гонга, режисера студії братів Шао. Раннє навчання у школі Пекінської опери заклало фундамент для його майстерності у бойових мистецтвах та пристрасті до кіноіндустрії. Його режисерський дебют, новаторський класичний фільм «Двобій на смерть» у жанрі уся, став початком його режисерської кар’єри. У співпраці з продюсером Цуй Харком він поставив визнане критиками фентезі «Китайська історія привидів», яке здобуло міжнародне визнання.

Лау Кар-люн

Серед його фільмів - «36 сходинок Шаоліня» та «Духовний боксер»

Лау Кар-люн був впливовим у гонконгському кінематографі протягом 60 років, ставши відомим хореографом, актором і режисером фільмів бойових мистецтв. Його значний внесок у кіноіндустрію включає постановку хореографії для 176 фільмів, участь у 215 фільмах та режисуру 25 власних фільмів, зокрема безсмертної класики «36 сходинок Шаоліня». Він поставив хореографію до багатьох ранніх стрічок Чана Че, а також зняв фільм «Духовний боксер» у 1975 році. Такі режисерські роботи Лау, як «Виклик майстрів» та «Кати з Шаоліня», заклали основу його підходу до зйомок фільмів про бойові мистецтва, що ґрунтується на прагненні достовірно зобразити різноманітні стилі кунг-фу та возвеличити бойові мистецтва.

Джекі Чан

Серед його фільмів - «Молодий майстер» та «Поліцейська історія»

Джекі Чан здобув світове визнання завдяки своїм вражаючим трюкам, унікальному підходу до бойових сцен та режисерським здібностям. Як режисер і виконавець головних ролей у таких фільмах, як «Молодий майстер» та «Поліцейська історія», Чану притаманне непохитне прагнення до виконання власних трюків, яке часто наражає його на небезпеку й отримання реальних травм. Він вирізняється тим, що знімає автентичні повноконтактні бойові сцени, не вдаючись до зайвих операторських трюків чи монтажу. Бої Чана мають вагомість і динамічність, привертаючи увагу своєю реалістичністю. Його вміння наповнити ці сцени гумором надає їм додаткової видовищності, демонструючи його універсальність як майстра екшену та комедії.

Вілсон Іп

Серед його творів - серія фільмів «Іп Ман»

Гонконгський режисер Вілсон Іп, найбільш відомий своїми фільмами про «Іп Мана», спочатку здобув славу як режисер, відомий своїми комедіями, історіями про привидів і драмами. Однак саме серія фільмів про «Іп Мана» принесла йому міжнародне визнання у жанрі бойових мистецтв. Напівбіографічні фільми зображують Іп Мана, майстра він-чунь, на тлі Другої японсько-китайської війни. Донні Єн у ролі Іп Мана вражає, зображуючи майстра, котрий перетворюється із шанованого вчителя на символ сили для пригноблених. Режисерська майстерність Іпа робить серію «Іп Ман» шедевром бойових мистецтв.

Цуй Харк

Серед його фільмів - «Мечник», «Корчма дракона» та «Одного разу в Китаї»

Фільми Цуй Харка відрізняються нескінченною енергією, нестандартними підходами та інноваційними методами зйомки. Завдяки таким блокбастерам, як «Одного разу в Китаї» та «Детектив Ді», Цуй досяг значного комерційного успіху, ставши одним із найкасовіших китайськомовних режисерів. За свою плідну кар’єру він зняв близько 50 фільмів, за які отримав чотири Гонконгські кінопремії та одну нагороду «Золотий кінь». Внесок Харка у створення бойовиків про кунг-фу, зокрема «Мечник», «Легенда про мечника» та «Корчма дракона», встановив нові стандарти у жанрі, змінивши уявлення про бойові мистецтва у фільмах.

Прач’я Пінкаю

Серед його фільмів - «Онг-Бак: тайський воїн», «Шоколад» та «Сильні діти»

Незважаючи на те, що Прач’я Пінкаю починав свою кар’єру як режисер музичних кліпів, він здійснив значний вплив на кінематограф бойових мистецтв, зосередившись на муай-тай. У 2003 році він зняв фільм «Онг-Бак: тайський воїн» з Тоні Джа у головній ролі, який став одним з найкращих фільмів про турніри з бойових мистецтв. Після цього він зняв «Честь дракона», «Шоколад», в якому жінка з аутизмом прагне помститися, та «Сильні діти» («Power Kids») — історію про чотирьох юних майстрів бойових мистецтв, які захищають лікарню від терористів. Відомий своїми захоплюючими трюками, виконаними самим Джа без спецефектів, Пінкаю демонструє динамічні бойові дії, роблячи значний внесок у розвиток жанру.

Юен Ву Пінг

Cеред його фільмів - «П’яний майстер» та «Змія в тіні орла»

Юен Ву Пінг — видатний режисер у жанрі бойових мистецтв. Розпочавши свою кар’єру як каскадер і хореограф бойових мистецтв, зрештою Пінг перейшов до режисури, випустивши фільми «Змія в тіні орла» та «П’яний майстер» у 1978 році. Ці фільми ознаменували початок кар’єри Джекі Чана та розпочали хвилю комедійних кунг-фу стрічок, як-от «Розбірки в стилі кунг-фу», також поставлених Пінгом.

Видатний внесок Юена поширився від Гонконгу до Голівуду, де він, зокрема, працював над хореографією бойових мистецтв для трилогії «Матриця» та «Тигр, що підкрадається, дракон, що зачаївся» Енга Лі. В Азії Юен режисував роботу Само Хуна «Чудовий м’ясник», сприяв кар’єрі Донні Єна завдяки фільму «П’яний тайчи» та сформував образ Джета Лі на екранах у таких фільмах, як «Майстер тайчи». Інноваційний підхід Юена до хореографії бойових мистецтв і прагнення досліджувати нові стилі зробили його культовою фігурою в індустрії.

Статтю вперше було опубліковано англійською мовою під назвою «10 Best Martial Arts Movie Directors of All Time» на сайті Screen Rant 9 листопада 2023 року.

Переклали Ліана Верещака та Катерина Шарабура