Ібрагім Маалуф: Музичний геній, що об'єднує Схід і Захід
Ібрагім Маалуф - французько-ліванський трубач і композитор. У своїй музиці поєднує західноєвропейську музичну практику з арабськими ладами, завдяки спеціально сконструйованій трубі, що має додатковий, чвертьтоновий клапан. Працює на перетині джазу, попу, хіп-хопу, шансону і електроніки.
Про батька
Батько музиканта Нассім Маалуф також грає на чвертьтоновій трубі, яку він розробив у співпраці з компанією Henri Selmer Paris, а матір — піаністка Нада Маалуф. Серед близьких родичів музиканта також письменник Амін Маалуф (його дядько) і музикознавець і журналіст Рушді Маалуф. У ранньому дитинстві музиканта їхня сім'я переїхала з Бейрута до Парижа через громадянську війну. У віці 7 років Ібрагім Маалуф почав навчатися гри на трубі й арабської музики у батька. Музикант згадує:
Він навчав мене грати барокову й класичну музику, і в той же час він навчав мене грати арабську музику в старій традиційній манері, яку ми називаємо Тараб. Отже я виростав, навчаючись двох музичних культур одночасно. Вони не були окремими.
Також з 9-річного віку Ібрагім виступав разом з батьком у його концертних турне, де вони виконували, серед іншого, твори Антоніо Вівальді, Генрі Перселла, Томазо Альбіноні.
Про музичну освіту
Завершивши ліцей Lycée d'Étampes в Ессонні (за спеціальністю математика), Ібрагім Маалуф навчався у Паризькій консерваторії. Стати на шлях професійного музикування його переконав Моріс Андре, у якого навчався також батько музиканта.
З 1999 до 2003 року Ібрагім Маалуф стає лауреатом 15 конкурсів у всьому світі. Йому належать такі престижні нагороди як Перша премія на міжнародному конкурсі трубачів в Угорщині в місті Пілісворосвар у 2001 році, Перша премія на Національному конкурсі трубачів у Вашингтоні, 2001 і, звичайно, 2-е місце (ex aequo) на Міжнародному конкурсі Моріса Андре в Парижі, що має репутацію найбільшого міжнародного змагання. Благодійні фонди Георгія Цифра та Фонд Про-Європа, опікуваний принцом Данії, допомагають Ібрагіму Маалуфу розпочати міжнародну кар'єру класичного музиканта.
Про викладання
З 2006 року Ібрагім Маалуф викладає трубу в Обласній консерваторії Обервільє-Лакурньов, де він замінив чудового педагога Андре Преслеса.
Артиста регулярно запрошують провести майстер-класи та дати сольні концерти у Франції та за кордоном, зокрема у США, де у нього утворилися зв'язки з Державним університетом штату Канзас. Він також часто представляє Францію на конференціях Міжнародної ліги трубачів, які щороку збирають музикантів з усього світу для виступів та майстер-класів.
Про його музику
Ібрагім Маалуф пише музику для різних класичних складів. Один із головних творів створених артистом для труби та оркестру виконувався на фестивалі Бурзька Весна та у Головному соборі Брюсселя.
У музиці Ібрагіма Маалуфа та його манері гри відчувається сильний вплив арабської культури, але інструментальна складова його колективу (бас, електрогітара, ударні, вібрафон та арабська перкусія) та музиканти, з якими він виступає, надають групі змішане, сучасне звучання — трохи рок, трохи електро, трохи джаз-фанк.
У його концертах зазвичай домінують енергійні, танцювальні мелодії, але завжди існує невелика, спокійніша, мрійливіша і містичніша частина, яку він сам любить називати «спільна молитва».
У своїй творчості Ібрагім багато в чому надихається своєю рідною культурою, і ця тема набула розвитку в документальному фільмі «Souffle!», знятому Крістофом Траандом (Christophe Trahand) у 2005—2006 роках і що вийшов у студії «Cocottes Minutes». Крістоф Траанд супроводжував Ібрагіма протягом кількох місяців у його пошуках натхнення та зближення з рідною культурою. Цей поетичний фільм був показаний на каналі TV5MONDE і доступний на ДВД в колекції Docnet films.
Взявши участь у записі альбомів багатьох музикантів, Ібрагім випускає свій перший альбом у жовтні 2007 року. Цей альбом був створений спільно із артистом за допомогою Франсуа Лалонда (перкусіоніст і співавтор останнього альбому Лхаса де Села) та Алекса МакМаона (елестро), обидва з Монреаля. Більшість музичного матеріалу було записано в Бейруті та Монреалі, а закінчення запису та зведення пройшли у Парижі. Мастеринг альбому було зроблено у Нью-Йорку.
