Іванюшенко Катерина. Конкурс драбблів
«Dementia»
Сьогодні я не зміг зробити каву. Терпкість не вийшла зі вчора. Праска на підвіконні, сільничка перекинута. Все зникає поволі. Надії я не забув. Вчора віддав птахам - обіцяли повернути. Я давно не сварився. Я довіряю всім, крім себе. Моя здатність ввімкнути газ досконала. Але всередині терпкий попіл. Спробував його відмити, залишив воду у крані. Мені подобається шелест, він нагадує весну. Шиплять мої птахи, ось десь вони вже близько. Шнурівки намокли. Чому я взутий після ліжка. І чи я спав. Я знаю що спав, я любив сни. Жахи завжди оминали мене і йшли до сусідів. Тому вони зляться. Я ж просто згорів.
