Кальченко Вікторія. Конкурс драбблів
Тепло
- Доцю, прокидайся , зустрічай мене!
- Татусю, рідненький мій, я так довго тебе чекала! Де ти був?
- Хочеш я покажу , де я ?
- Так, дуже хочу!
- Тоді полетіли зі мною. Я покажу тобі найяскравішу зірку , я тепер живу там.
- Татусю, я готова з тобою хоч до зірок , хоч куди!
Катрусю огорнуло спокоєм, неначе теплі та надійні руки руки тата обняли її.
І полинула вона до яскравої зірки…
- Доню, прокидайся. Тривога вже закінчилася , піднімемося додому. Потрібно взяти ще теплих речей.
Катруся кивнула головою , а тепло татусевих рук не полишало її.
