Поділитися:
Ганна Апостолова

У мене було 2 хвилини, щоб насолодитися солодкувато-пʼянким ароматом теплого повітря та послухати цвіркунів. Рівно дві хвилини мені залишалося до дверей моєї рідної квартири. Рівно через дві хвилини мама запитає, де я так довго ходила й чому не брала слухавку, адже вона дзвонила хвилину тому! А я просто наче відчувала, наче знала, що цю місцеву цвіркунову мелодію я більше не почую. А цей нічний аромат теплого червня я більше не відчую ніколи. Я наче знала, що все мине так швидко… І в ту хвилину вдивлялася в місяць. «Повня», - думала я. Завжди у повню якось все по-особливому магічно. Неначе ти й не стоїш на асфальті, а десь на порозі нової галактики. Неначе і не цвіркуни співають, а хтось промовляє до тебе: «Вдивляйся, вслухайся, вдихай, торкайся». Рукою я ковзаю по теплому повітрю - воно таке мʼяке, наче пухнастий шар. Я вдивляюсь у місяць і, не знімаючи руки з повітряного хутра, питаю: «Чи буде цей місяць таким завжди? Чи не втече від мене?».

У відповідь – знайоме теркотання, його відлуння доноситься наче до самих зірок. У мене було рівно дві хвилини, щоб запамʼятати свій дім, свої мрії, юність і надії. Сьогодні в мене є безліч хвилин, щоб згадувати це, але я вже ніколи не відчую ту ніч.

 

                                                                     

                                    

Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»

Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob

                                    

Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe

Читати також

up