Люта Ганна. Конкурс одноактних п'єс

Допоможе екстрасенс

         Дійові особи:

          Жінка-екстрасенс

           Клієнтка

( Кабінет екстрасенса тьмяно освітлений старомодним абажуром, що низько звисає зі стелі над круглим столом. Вікно щільно запнуте атласними шторами. Стіл застелений золотою парчевою тканиною, в центрі стоїть срібна таця на підвищенні, а на ній кришталева куля. Також на столі стоїть пісочний годинник і череп якоїсь парнокопитної тварини, явно бутафорний. Решту кімнати освітлюють невеличкі циліндричні свічки, розставлені на поличках і меблях. На стінах можна помітити підвішені пучки засушених трав, курячі лапки, амулети з пташиним пір'ям. За столом в півоберта до глядача сидить жінка років 35-ти, вдягнена в елегантний брючний костюм, з тонкими рисами обличчя. Вона помітно нервує. З правого від глядача боку, в глибині кімнати відкрились двері і з темноти вийшла екстрасенс. Жінка років 50-ти, з пишним волоссям, в широкому кольоровому вбранні. Жінка сідає за стіл справа від глядача, навпроти клієнтки).

  Екстрасенс: - Вибачте, що змусила вас чекати, вирішувала деякі питання зі своєю асистенткою. Ну що, розповідайте за чим прийшли. Хоча ні, стійте! Я спробую сама визначити мету вашого візиту.

  Екстрасенс (після хвилинного споглядання клієнтки, нетерпляче):  - Та добре, немає часу на ці ритуали, розповідайте, що вас сюди привело?

  Клієнтка: - Мене турбують стосунки з чоловіками. Залицяльників багато, але нічого серйозного. Якось важко зустріти свого, особливого.

  Е: - Так, бачу, бачу, вінець безшлюбності на вас, розлука і самотність.

  К: - Але перепрошую, у мене є кавалер, ми з ним вже 4 роки!

  Е: - Хм, 4 роки чималий термін, щоб визначитись хоче він одружуватись чи ні…

  К: - Перепрошую, але він якраз визначився…

  Е: - Чого ж ви тоді прийшли?

  К: - Я ж кажу в мене сумніви, тим паче кавалер не один…

  Е: - О, то тут проблеми серйозніші. (Проводить долонею перед обличчям клієнтки, робить вигляд ніби прислухається до внутрішнього голосу) Відчуваю… порчу та родове прокляття на заздрість і самотність.

  Клієнтка (недовірливо): - І ви це просто долонею відчуваєте, не скористаєтесь навіть своєю кулею чи картами? Я заплатила чималі гроші, але ваші ритуали не викликають в мене довіри.

     Е (вбік, стиха, аби не почула клієнтка): - Ах дійсно,за візит уже заплачено, тож треба використати все! (Голосно): - Звісно, ви праві. Зараз я налаштуюсь на потрібну енергію…

(Під столом чутно легке шарудіння і глядач може помітити як екстрасенс натиснула ногою якусь кнопку в підлозі )

  Е: - Будь ласка, нахиліться над кулею і уважно вдивляйтесь в своє минуле, в минуле своїх предків. А я підкажу вам майбутнє.

(Куля починає повільно підсвічуватись, набирати виразного блакитного кольору )

  К: - Мої предки… я їх дуже мало знаю…

  Е: - Куля все покаже.

(Двоє нахилені над кулею)

  Е: - Дивіться уважно. Ви бачите когось, батьків, дідусів, бабусів?

  К: - Бабусь? Так. Одну бабусю я бачу веселу, усміхнену, поруч з дідусем, а інша – одна, завжди заклопотана.

  Е: - Так, ймовірно, це на її роду лежить прокляття. Це бабуся по татові чи по мамі?

  К: - По мамі.

  Е: - А ваша мати, вона де, її ви бачите? Ваш батько?

  К: - Ні, матір не бачу, а батько є, теж один.

  Е: - А себе ви бачите?

  К: - Мене теж нема, я там де мама.

  Е (здається враженою): - Як ви гадаєте ваша мама вас любила?

  К: - Гадаю так, але я цього не відчувала.

  Е: - В які саме моменти ви цього не відчували?

  К: - Коли вона вказувала мені на мої помилки, коли переробляла мою роботу, коли не зважала на мої бажання.

  Е: - Поруч із мамою вам легко бути щасливою?

  К: - Поруч із мамою я маю бути сильною, правильною, бездоганною.

  Е: - А поруч із чоловіком ви щасливі?

  К: - Так, але не до кінця. Кожного разу, коли в мене є кавалер, з'являються якісь проблеми у стосунках, раптові складні життєві ситуації заважають нам бути разом.

  Е: - Вдивляйтесь. Я по ритуальну чашу.

(Екстрасенс встає з-за столу, йде в темний бік кімнати, тихо відсапується і видно як вона послабляє комір блузи настільки їй стало спекотно. Далі повертається без чаші).

  Е: - Ви сердитесь на свою матір за те, що поруч із нею вам важко бути радісною? А вона? Згадайте якою ви її найчастіше бачили поруч із бабусею?

  К: - Найчастіше поряд із бабусею вона була якоюсь скутою, ніби боялась в чомусь помилитися.

 Е: - Ви відчуваєте себе так само поряд із чоловіками?

 К (уважно подивившись на екстрасеншу): - Можливо… Тобто не одразу, спочатку все добре, я подобаюсь чоловікам, ловлю на собі захоплені погляди, фліртую з ними, із задоволенням приймаю знаки уваги…

(Далі, відхилившись на спинку крісла, дивлячись мимо співбесідниці, ніби в далечінь): - Але, потім, як тільки чоловік починає робити для мене щось особливе, дарує подарунки, приділяє багато часу, як тільки я починаю почувати себе королевою -  щось обов'язково трапляється, що заважає нам бути разом. Або я не маю часу на зустрічі, або він поступово холоне до мене.

(Клієнтка тихо схлипнула і затулила обличчя руками. Екстрасенс схвильовано відійшла в темний бік кімнати і принесла звідти склянку води)

  Е: -  Випийте і заспокойтесь. Я спробую цьому зарадити. Але попереджаю: зняття блоків і таких сильних родових програм буде коштувати недешево.

 К (ловить ясновидицю за руки, благально): - Прошу вас, допоможіть. Я зустрічаюся з дуже хорошим чоловіком, він мені подобається, у нього бізнес, він нічого для мене не шкодує. Якщо все вийде, я дуже добре вам віддячу, дуже добре!

  Е (робить вигляд, що обурена, забирає руки): - Допомагати в кредит, ну знаєте, панянко, таких відвідувачок я ще не зустрічала! (Робить вигляд, що хоче вказати клієнтці на двері, але уважно роздивившись її дороге вбрання заспокоюється) – Що ж, бачу вам справді потрібна допомога. Вам пощастило, що сьогодні записано лише два відвідувачі і у мене хороший настрій. Для початку я повинна очистити вашу ауру.

(Екстрасенша виносить стілець на середину кімнати. Таємничим тоном, говорить): - Сядьте на стілець і не рухайтесь. Закрийте очі, прислухайтесь до свого дихання. Зосередьтесь на ньому.

(Клієнтка слухняно сідає на стілець, кладе руки собі на коліна і закриває очі. Екстрасенс запалює ароматичні палички і повільно ходить довкола клієнтки, обкурюючи її пахучим димом).

  Е: - Що б не відбувалось, дихайте повільно і не відкривайте очей. При вдиху уявіть біле світло, що заповнює всі частинки вашого тіла.

(Тут вона помітила, що блакитна куля все ще продовжує світитись, метнувшись до стола, швидким жестом ноги жінка вимикає кулю і повертається до клієнтки)

  Е: - При видиху уявіть як чорний дим залишає ваше тіло і розчиняється в повітрі. Із димом вивітрюються ваші негативні думки й страхи. Уявляйте, уявляйте! А я прочитаю над вами очищуючу молитву.

(Ясновидиця запалює свічку та починає кружляти довкола стільця з жінкою ще швидше і промовляти незрозумілі фрази латиною, німецькою, іспанською та іншими мовами)

  Е: - Ви відчуваєте як тіло стає невагомим, дихати стає легше.

(В цей момент клієнтка закашлялась від надмірних пахощів довкола неї.)

  Е (запобігливо): Це очищається ваша аура, все негативне покидає вас.

(Клієнтка, не в змозі більше терпіти, відкриває очі й починає чухатись і розминати затерплі кінцівки.)

  Е (поглядаючи на годинник на стіні зліва): - Ну що ж, на сьогодні сеанс завершено. Ваша аура очистилась, думки пояснішали, наступні кілька днів вам треба відпочити.

  К: - Дякую, але ви так і не сказали яке майбутнє напророкувала мені кришталева куля.

  Е (Нетерпляче): - Я багато енергії витратила на очищення вашого біополя. Не знаю чи покажеться мені зараз майбутнє.

(Клієнтка тим часом вже сіла за стіл)

  Е (Незадоволено): - Добре, спробуємо заглянути. (Теж сідає за стіл, кладе руки над кулею, наче ворожить. Глядачу видно як вона під столом вмикає ногою кулю, вдивляється в неї, але та не засвічується.)

  Е (Розчаровано): - Я ж казала, не можу налаштуватись на потрібне відчуття. (Поглядаючи на годинник) – Ви говорили про успішного кавалера. Що саме вас турбує у стосунках з ним?

  К: - З ним мені легко й безтурботно, але постійно є страх все це втратити. Мені навіть почали снитись кошмари де ми гуляємо багатолюдним містом і він зникає. Або вночі я блукаю величезним палацом, чую його голос, але не можу знайти серед безлічі кімнат. Я стомилась від постійного страху втрати все, що маю.

  Е: - Ваша мати втратила чоловіка?

  К: - Так. Вона сама від тата пішла, але сама ж і призвела до того, щоб так сталось.

  Е: – А бабуся?

  К: - Бабуся теж пішла від дідуся, він її бив.

  Е: - Ви розумієте, що вам не обов'язково йти по сценарію вашої матері й бабусі? Ваша мама росла без батька, вона не мала позитивного прикладу. У бабусі, можливо, було важке дитинство, війна голод… У вас цього всього не було. Ви виросли з двома батьками, отримали освіту, наскільки я бачу не в злиднях. Вам не потрібен той інстинкт страху, що був у ваших предків.

  К: - Так, дійсно, тепер мої проблеми, порівняно з їхніми, видаються нісенітницею.

  Е: - Ні, це все не нісенітниця, але ви занадто серйозно до них ставитесь. Вам треба відпустити проблеми і полюбити себе в них.

  К (Недовірливо): - Як це – полюбити в проблемах?  Хвалити себе за те, що не вмію втримати чоловіка?

  Е (Відкинувшись на спинку крісла і закинувши ногу на ногу): - Не хвалити себе за помилки, а давати собі підтримку після кожної помилки. Скільки разів в день ви підтримуєте себе, купуєте собі щось смачненьке за кожну вдалу справу?  Ви бачите в собі одні недоліки, а хочете, щоб чоловік бачив вас ідеальну.

  К (Збентежено): - Ви кажете такі дивні речі… Та мене батьки не часто хвалили, а самій себе мені б і в голову не прийшло!

  Е: - В тому то й справа, що в вашій голові немає жодної власної думки, власного бачення. Ви дивитесь на світ, на людей, життя очима батьків, пам'ятаєте їхні фрази, їхні вчинки в подібних з вашими ситуаціях, і підсвідомо чините так само. Подивіться на себе не очима своєї мами, а того чоловіка, який вами захоплюється. Закохайтесь в себе!

  К: - Легко вам казати! Я тільки в 32 роки почала будувати кар'єру. Я й зараз не впевнена чи люблю те, чим займаюсь.

  Е: - А коли не займались були в чомусь впевнені?

  К (надривно, з відчаєм і болем): - Я вбила дитину в 26 років! Я могла б бути мамою, а зараз я самотня стара діва! Мене нема за що любити!

(Екстрасенша явно розгублена й схвильована. Поспіхом встає з-за столу, знаходить позаду в тумбочці келихи і пляшку вина, ставить це все на стіл і наливає вино. Подає келих клієнтці.)

  Е: - Фух, ну й ситуація! Мені аж спекотно стало! (Обмахується рукою) Вам не дає спокою той вчинок? Я впевнена на це були серйозні причини.

  К: - Я тоді теж так думала. А з роками зрозуміла, що просто боялась відповідальності. Я й зараз більше всього на світі хочу щоб хтось взяв відповідальність на себе за моє життя, але також і боюсь цього!

  (Клієнтка п'є вино і плаче, не в змозі нічого більше сказати)

  Е: - Ти просто ще не подорослішала у своїх очах. Діти це тягар, але також і розвиток. Ти заборонила собі розвиватись. Ти слухала голос своїх батьків, знайомих, які казали тобі, що ти не зможеш, а сама так і не дізналась змогла б ти чи ні.

(Наливає знову вино в келихи, подає клієнтці й сама задоволено випиває.)

  Е: - Ти мені подобаєшся! Вибач, що я на ти, але я згадала себе в молодості. Такі ж сумніви, страхи… А побутових проблем було ще більше! (Підсунувши стілець до клієнтки і обнявши її за плечі) – Ти знаєш хто я? Я з дитячого будинку, з інтернату, я ніколи не мала батьків! Не знаю якого походження, чи я українка! Знаєш які я мала уявлення про сім'ю? Що сім'я це завжди задоволені люди що посміхаються з телевізора!

(Наливає третій раз вина, собі в келих дуже трохи)

  Е: - Давай вип'єм третій раз за кохання, воно врятує нас від нас самих! (Стиха вбік промовляє сама до себе) – Я ще трішечки і все, мені ж не можна.

  К (Сп'янівши): - Зізнайтесь, ви ж не екстрасенс, відчувається інша енергетика.

  Е (Таємничо і навіть пафосно, піднявши порожній келих і розправивши плечі): - Я сертифікований екстрасенс і ясновидиця в третьому поколінні!

  К: - В третьому, ви ж казали що з інтернату. (Обоє розреготались)

  Е: - Любонько моя, я та, ким дозволю собі бути. Вже доросла, маю право. Хоча зізнаюсь: диплом психолога завжди виручав. А зараз я ще й неслухняна дружина і безвідповідальна мама, оскільки пила вино, будучи вагітною!

(Клієнтка від здивування почала плескати в долоні й обіймати ясновидицю)

  К: - Яке щастя, я вас вітаю, ви молодець!

  Е: - Дякую, дякую, дорогенька. Приходь завтра… як подруга. Я познайомлю тебе із чоловіком і вирішимо що тобі з собою робити далі.

Кінець