Біографія Доріс Лессінґ
Доріс Мей Тейлор (у шлюбі Лессінґ) – англійська феміністська письменниця, лавреатка Нобелівської премії з літератури – народилася 22 жовтня 1919 року у місті Керманшах, Персія (сучасний Іран) в британській сім'ї за місцем служби батька, банківського клерка.
1925 року батько придбав кукурудзяну ферму в Південній Родезії (тепер Зімбабве), й родина переїхала туди.
Доріс рано почала самостійне життя. Працювала нянею, телефоністкою, стенографісткою, опублікувала кілька оповідань. До 1939 була двічі одружена, потім разом із сином виїхала до Лондона, де почала справжню літературну кар'єру.
Дебютний роман – «Трава співає» (1950). Згодом опублікувала збірки оповідань «Країна старого вождя» (1951), «Звичка любити» (1957), «Африканські оповідання» (1961). До пенталогії «Діти насильства» увійшли романи «Марта Квест» (1952), «Пристойний шлюб» (1954), «Відгомін бурі» (1958), «Середземне» (1965) та «Місто за чотирма брамами» (1969).
Ці твори належать до першого етапу її творчості, що характеризується гострою критикою расизму на півдні Африки та лівими політичними уподобаннями (протягом 1952–1956 була членкинею Британської комуністичної партії, а в'їзд до Південної Африки був для неї заборонений від 1956 до 1995).
Від 1960-х проблеми дискримінації залишаються провідною темою її прози, але поширюються з суто расових на молодь, жінок тощо. Крім того, посилюється психологічний аналіз. До цього періоду належать романи «Золотий щоденник» (1962; був сприйнятий як маніфест фемінізму), «Інструкція до спуску в пекло» (1972), «Мемуари вцілілого» (1974), «Літо перед смерком» (1976), «Добрий терорист» (1985).
Третій етап – дослідження альтернативного (інопланетного) погляду на стан і перспективи людської цивілізації в циклі науково-фантастичних (з елементами антиутопії) романів «Канопус в Аргосі: архіви» (відкривається романом «До відома: колонізована планета 5, Шикаста») (1979–1983; сама Лессінґ вважає цей цикл своїм найкращим твором, хоч не всі критики з цим погоджуються). Характерною прикметою цих романів є широке використання суфійських ідей. Фантастичними є також романи «Мара та Данн» (1999) та його продовження «Історія дочки генерала Дана та Мари, Гріота й Сніжного Собаки» (2005), де розповідається про глобальну катастрофу та поворот до примітивніших форм людського існування, але з надією на відродження людяності.
Романи «Щоденник доброго ближнього» (1983) та «Якби старі могли» (1984) опублікувала під псевдонімом Джейн Сомерс.
Лавреатка Нобелівської премії 2007 року (найстаріша за віком лавреатка у галузі літератури на момент присудження). Вона також була лише одинадцятою жінкою, нагородженою Нобелівською премією з літератури Шведської академії за її 106-річну історію. 2017 року, всього через 10 років, її Нобелівська медаль була виставлена на аукціон. Раніше на аукціоні була продана лише одна Нобелівська медаль з літератури – Андре Жида у 2016.
Доріс Лессінґ померла 17 листопада 2013 року в Лондоні.
Твори
Критика
- Автобіографічні мотиви романної творчості Доріс Лессінг
- Гендерна проблематика творчості Доріс Лессінг
- До питання про специфіку жанрів наукової фантастики у доробку Доріс Лессінг
- Мала проза Доріс Лессінг: посутні впливи на ранньому етапі творчості
- Міфологічні джерела роману Доріс Лессінг «Шикаста»
- Міфосвіт роману Доріс Лессінг «Ущелина»
- Наративізація життя в романі Доріс Лессінг «Альфред та Емілі»
- Образ Лондона у малій прозі Доріс Лессінг: нова парадигма міжособистісних стосунків
- Пошук жіночої тожсамості у малій прозі Доріс Лессінг
- Рецепція творчості Доріс Лессінг у науковому дискурсі
- Феміністичний скептицизм Доріс Лессінґ