Острів Березань, розташований у Дніпро-Бузькому лимані, на перетині стародавніх торговельних шляхів, приховує у собі багатий пласт історії. Незважаючи на невеликі розміри, ця ділянка суші відігравала важливу роль для купців та мандрівників минулого. Одним з найцінніших свідчень того часу є рунічний камінь, знайдений на острові. Викарбуваний скандинавськими рунами, він відкриває нам таємниці скандинавських воїнів і торговців, які понад тисячу років тому подорожували на схід, в Русь і Візантію.
Камінь з рунічним написом: історія відкриття
У 1905 році під час археологічних розкопок на острові Березань в Дніпро-Бузькому лимані професор Новоросійського університету Ернст Штерн зробив надзвичайне відкриття. Березань вже давно привертав увагу археологів через свою стратегічну роль на водному шляху, що поєднував Дніпро і Чорне море. Острів був місцем зупинки численних мандрівників і торговців, які прямували "із варяг у греки".
Під час розкопок одного з поховань XI століття було знайдено камінь з вирізьбленими рунічними символами. Камінь лежав під головою померлого чоловіка, а на його плоскій стороні виділялася смуга завширшки близько десяти сантиметрів, прикрашена чіткими пересічними рисами. На цьому камені було викарбувано коротку епітафію: "Грані зробив цей пагорб по Карлу, своєму товаришу".
Враження викликало не стільки саме зображення рун чи зміст напису, скільки місце його знахідки. Це був перший випадок виявлення скандинавського рунічного каменя на території Східної Європи, що і стало справжньою археологічною сенсацією.
Опис рунічного каменю
Рунічний камінь із Березані зроблений з вапняку, а його збережені розміри становлять 47 см у висоту і 48 см у ширину. Хоча нижня частина каменю не збереглася, літери, вирізані по дузі верхньої частини каменя, залишилися досить чіткими. Напис був зроблений скандинавськими рунами — стародавньою системою письма, яку сьогодні здебільшого використовують для ворожіння. Сам напис було легко розшифровано, що дозволило встановити його функцію як намогильного каменю.
Може виникнути питання: яке відношення до цього має пагорб? Відповідь криється в обставинах самої знахідки. Камінь походить з поховання, яке було здійснене у кургані — насипному пагорбі, характерному для багатьох давніх культур. На початку ХХ століття таких курганів на острові Березань було чимало, що свідчить про існування тут великого кладовища. Це могло бути місцем поховання не лише місцевих жителів, а й прибулих мандрівників, зокрема скандинавських воїнів і торговців, які відвідували острів під час своїх подорожей.
Варто відзначити, що Карл і Грані, згадані на Березанському камені, можуть бути ідентифіковані як торгові партнери з Упланду, Готланду або Вестерйотланду. Це припущення базується на використанні термінів "hvalf" і "felagi", які в контексті торгівлі зустрічаються переважно саме в цих регіонах.
Незважаючи на те, що подібні камені широко відомі у Скандинавії, знахідка рунічного каменю на території України викликала неабиякий інтерес. Вона свідчила про постійну присутність скандинавів на острові Березань і про їхню участь у торгових походах на шляху "із варяг у греки".
Поховання на острові Березань: скандинавські традиції
Важливою частиною скандинавської традиції було зведення рунічних каменів як пам'ятників на честь померлих. Подібні камені встановлювалися не тільки для увіковічення пам'яті, але й для заявлення майнових прав родичів. На острові Березань, як зазначають історики, існувало ціле кладовище, де насипали кургани і, ймовірно, встановлювали рунічні камені.
Цікаво, що багато подібних каменів знайдено у Швеції, зокрема в провінції Вестергьотланд. Вони стоять на цвинтарях біля церков, що підкреслює їхню меморіальну функцію. Встановлення рунічного каменя на Березані може свідчити про те, що серед місцевих жителів або відвідувачів острова були християни, які могли прочитати напис.
Скандинавські походи: рунічні камені як свідки історії
Рунічний камінь з Березані є важливим матеріальним підтвердженням скандинавських походів до Русі і Візантії. Шлях "із варяг у греки" був ключовим торговим маршрутом, що поєднував Північну Європу з Візантією через Київську Русь. Острів Березань був важливою зупинкою на цьому шляху, де скандинави могли зупинитися для відпочинку і торгівлі.
Рунічні камені, подібні до Березанського, зустрічаються також у Скандинавії, де на багатьох з них є згадки про Русь. Це свідчить про активні контакти між скандинавами і слов'янами протягом багатьох століть. Відомий український історик О. Й. Пріцак зазначав, що рунічний камінь з Березані є прямим свідченням участі вікінгів у походах до Чорного моря і Візантії.
Острів Березань: стратегічна роль на торговому шляху
Острів Березань розташований на важливій водній магістралі між Дніпром і Чорним морем, що робило його ключовою зупинкою для мандрівників і торговців. Його площа становить лише 10 гектарів, але це не заважало йому відігравати значну роль у функціонуванні торгового шляху. Археологічні знахідки на острові підтверджують його давнє використання як стоянки для кораблів, а також як місця поховань.
Острів відігравав важливу роль у ранній середньовічній історії, оскільки був частиною торгового шляху, яким скандинави переправляли товари з Північної Європи до Візантії. Саме тут вікінги робили останню зупинку перед тим, як вирушити на південь до Константинополя.
Зараз рунічний камінь з острова Березань зберігається в Одеському археологічному музеї, де він є однією з найцінніших археологічних знахідок.
Значення каменя виходить за межі простої археологічної знахідки. Він дає важливу інформацію про присутність скандинавів на території сучасної України. Цей камінь є не лише свідченням давніх торгових маршрутів, але й важливим пам'ятником скандинавської культури і традицій. Його відкриття дозволяє нам глибше зрозуміти історію контактів між скандинавами і слов'янами та підкреслює значення острова Березань як стратегічної точки на шляху "із варяг у греки".