26.12.2024

Лінгвокультурологічні особливості перекладу п’єси Б. Шоу «Пігмаліон»

Р. М. Гасюк

Творчість Бернарда Шоу вивчається багатьма літературознавцями, однак проблема художнього перекладу його творів ще досконало не досліджена, оскільки в українській перекладацькій практиці ім'я автора є відносно новим. Отже, метою дослідження є аналіз лінгвокультурологічних особливостей перекладу лексико-фразеологічних та синтаксичних стилістичних засобів у п'єсі «Пігмаліон» українською мовою.

Невід'ємними складовими частинами життя суспільства виступають мова та культура. При лінгвокультурологічному аналізу мови домінує ідея культурної трансляції - культурні знання передаються з покоління у покоління, з мови у мову.

Перший і поки що єдиний переклад п’єси Б. Шоу» Пігмаліон» українською мовою був здійснений ще у 40-50-ті рр. ХХ ст. видатним українським перекладачем Миколою Павловим. Оприлюднений він був значно пізніше на сторінках журналу «Всесвіт» у 1999 р.

Легко зрозуміти, що для М. Павлова виникало чимало труднощів у здійсненні його задуму. Складність полягала в тому, що у своєму творі Б. Шоу використовував лондонський діалект кокні, що й надавало тексту п’єси особливого забарвлення. Звичайно, перекласти цей твір чистою українською літературною мовою було б неможливо, бо художня своєрідність п’єси англійського драматурга була б втрачена. Як же вдалося українському перекладачеві перенести лексико-фразеологічні та синтаксичні стилістичні засоби, використані в тексті оригіналу, на український ґрунт?

Лінгвокультурологічна складова стилю розглядає стилістичний аспект особливостей національного гумору, чоловічого і жіночого мовлення, усталених правил ввічливості та приписів мовленнєвого етикету, що утвердилися в англо-американській та українській традиціях [3, 19-20].

Мова п'єси є образною, жвавою та яскравою завдяки стилістичним засобам, які мають певне змістовне й емоційне навантаження. Аналіз оригіналу та перекладу, дає можливість простежити стратегію перекладача при перекладі лексико-фразеологічних та синтаксичних стилістичних засобів, а також зміни, привнесені ним [2, 86].

М. Павлов майстерно передав такі тропи, як епітет, порівняння та інші. Наприклад, порівняння : «уоu саn't take a girl up like that if you were picking up a pebble on the beach.» — «... не можна так просто підібрати дівчину, як камінець на пляжі», «and don't sit there crooning like a bilious pigeon» — «а ви сидите тут і квокчете, як та курка»; «a wooden bowl of soap smelling like primroses» — «а запах же од нього, ну прямо як од первоцвіту»; епітети: «а blinding flash of lightning» — «сліпучий спалах блискавки»; «depressing and disgusting sounds» — «огидні та бридкі звуки»; «a respectable girl» — «порядна дівчина», де перекладач застосовує здебільшого адекватний переклад [4, 326].

Переклад М. Павлова свідчить про більш емоційно забарвлений український варіант порівняно з англійським:» / do hope sir, you won't encourage her to do anything foolish» — «Сподіваюсь сер, ви не штовхнете її на якесь безумство». Надзвичайно виразно перекладені метафора: «The hurricane is succeded by a zephyr of amiable surprise» та іронія «Have you any morals man? — Cant afford them, Governor» — «Ви взагалі маєте хоч якісь моральні принципи? Такі розкоші не про мене хазяїне», що є яскравими прикладами художнього способу перекладу.

Англійські сленгові вирази зазвичай передаються загальновживаними українськими розмовними лексичними одиницями: «Let's have a jaw» — «Перекиньмося слівцем». Прикладом антонімічного способу є такий переклад: «Іt's almost irresistible» — «Приваблива авантюра».

Слід зазначити, що завдяки своїй майстерності перекладач у деяких випадках зміг збагатити стилістично нейтральний текст оригіналу тропами: «Аll are peering out gloomily at the rain» — «Усі похмуро вдивляються у стіну з дощу» (метафора); «horribly dirty» — «чарівливо замурзана» (оксюморон); «PicKering has come from the hearth to the chair and seated himself astride of it with hith arms on the back to cross-examine him» — «Пікерінг відходить від каміна й осідлавши стільця, кладе руки на спинку — немов готуючись до перехресного допиту» (порівняння); «Не is in the same plight as Freddy very wet about the ankles» — «Його брюки так само як у Фреді змокли до кісточок» (метонімія). Це, так би мовити, компенсує «втрату» стилістичних засобів в україномовному варіанті, наприклад, «to her new station in life» - «до її нового життя».

Надзвичайно вміло перекладач передає українською мовою такий фонетичний засіб, як алітерація, тим самим зберігаючи фонетичний та ритмічний малюнок тексту: «Only this morning, sir, you applied it to your boots, to the butter and to the brown bread» — «Допіру вранці пом’янули цим словом пантофлі, печиво й поштаря».

Необхідно зазначити, що аналіз оригіналу п’єси Б. Шоу та її перекладу дає можливість простежити за зміною емоційної насиченості деяких виразів, словосполучень тощо. Показовими в цьому сенсі можуть бути такі приклади: «Torrents of heavy summer rain» — «Злива»; «Subsiding into a broadening melancholy» — «Похнюпившись» та ін., що свідчить про зменшення експресивності. І навпаки, «Моtionless» — «Остовпівши»; «Oh, don’t be silly» — «Тю, як подуріли!» свідчать про її підсилення. Останнє речення є також прикладом зміни комунікативного типу речення (із спонукального до окличного), що є нерідким явищем у перекладі, який аналізується [4, 327].

У перекладі оксюморонів М. Павлов використовував адекватний спосіб: «deliciously low» - «вишукано невихована»; «in good-humored remonstrance» — «з доброзичливим докором». Намагаючись віднайти найбільш виразний варіант перекладу, М. Павлов влучно застосував українські ідіоми для передачі змісту англійських ідіоматичних виразів: «Her boots are much the worse for wear» — «Черевики теж знали й шите, й пороте»; «He is a blooming busy-body, that's what he is» — «Просто любе пхати носа не в свої діла».

Українському перекладачеві притаманним було намагання відтворювати такі синтаксичні засоби, як паралельні конструкції задля досягнення своєрідного стилю англійського драматурга: «The Morris wall-papers, and the Morris chintz window curtains and brocade covers of the ottoman and its cushions» - «Подушки і парчеве покривало на канапі, морісівські шпалери, морісівські набивні гардини на вікнах». Однак в перекладі полісиндитонний зв’язок замінюється асиндитонним. У наступному ж прикладі полісиндитон зберігається в українськомовному варіанті: «Think of chocolates, and taxis, and gold and diamonds» — «Думають про шоколад, і таксі, і золото і діаманти».

Щоправда, у перекладі М. Павлова не завжди відтворюються характерні для Б. Шоу приклади хіазму: «Time enough to think of the future when you haven't any future to think of» — «Про майбутнє вона подумає, коли попереду вже нічого не залишиться». Втрата хіазму в українському перекладі приводить також до зниження іронічного ефекту. Однак перекладач знайшов дуже влучний еквівалент іншого прикладу хіазму, який є відомим англійським прислів'ям: «Take care of the pence and the pounds will take care of themselves» — «Бережи пенси, а фунти самі збережуться». Воно є єдиним прислів'ям, яке драматург узагалі вживає у п'єсі, а також належить до числа найбільш вживаних англійських прислів'їв. У п’єсі Бернард Шоу використав чимало різних видів повторів. Так, у прикладі: «Mr. Doolittle can't provide for her. He shant provide for her. He is not in charge of her any more» знаходимо повтор — епіфору (for her) та синонімічний повтор (Mr. Doolittle , he — синоніми-замісники), який застосовується анафорично. Ці повтори створюють певний ритмічний малюнок тексту, що підсилює ефект градації, виражений трьома реченнями. В українському перекладі: «Містер Дулітл не може і не буде її забезпечувати, він більше за неї не відповідає» Микола Павлов застосовує паралельну конструкцію: «не може і не буде», уникаючи епіфоричного повтору, але зберігаючи градацію. Приклад морфологічного повтору знаходимо в такому реченні: «Rising ubruptly and walking about, jingling his money and his keys in his trousers pockets», яке в україномовному варіанті компенсується алітерацією: «Зненацька підхоплюється і починає ходити з кутка в куток, брязкаючи ключима й монетами у кишенях брюк».

Наведемо приклад вживання в одному реченні двох синтаксичних засобів: анафори та полісиндетону: «I always been a good girl; and I never offered and I don't owe him nothing; and I don't care; and I want be put upon; Ihave my feelings the same as anyone else». В українському перекладі знаходимо дещо інший ритмічний малюнок: «Скіки себе помню, ябула порядна дівчина. Я шо, лізла до ньо'о чи шо? Чи я йому шось винна?! Та мені й діла до ньо'о. Не дам я, шоб він тут вірьовки з мене вив! В мене ж такі почуття, шо й в усіх», в якому одне складносурядне речення ділиться на окремі прості речення, зв'язані безсполучниковим способом. Експресивність англійського варіанту передається риторичними запитаннями та окличними реченнями. Цей приклад також є ілюстрацією художнього перекладу. Присутнє в п’єсі і фреймування: «Small talk indeed! What about your large talk», яке включає антитезу small - large), на базі якої утворюється каламбур small - маленький, світський). В українському варіанті: «Світські розмови! А несвітські в тебе виходять?» втрачається ефект каламбуру, але застосовується анафора + антитеза. У творі використано також еліптичні конструкції. Прикладом слугує речення: «Not your part of it», яке перекладене М. Павловим на українську повним реченням: «Принаймі ти до фонетики стосунку не матимеш». [5, 8-62].

Отже, Микола Павлов в україномовному варіанті п'єси «Пігмаліон» у більшості випадків зумів зберегти систему лексичних, стилістичних та фонетичних засобів, які застосовувалися у тексті оригіналу.

Відомо, що Б. Шоу в тексті своєї п’єси користувався діалектною лексикою, що відповідало його художньому задуму. Заслугою М. Павлова є те, що він влучно використовував лінгвостилістичні аспекти особливостей національного гумору, усталених правил ввічливості та приписів мовленнєвого етикету.

Література:

Бабенко В. М. Порівняльний аналіз оригіналу й перекладу під час вивчення зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. — 2005. — № 6. — С. 39-42.
Дубенко О. Ю.. Порівняльна стилістика англійської та української мов. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова книга, 2005. — 224с.
З. Заньковська Г.Д. Становлення лінгвокульторології як наукової дисципліни. Наукові записки. Серія «Філологічна». — Острог. Видавництво Національного ун-ту «Острозька академія». — Вип. 9. — 2008. — С. 19-22.
Мінцис Е. Є., Гасюк Р. М. Особливості перекладу п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон». Актуальні проблеми філології та американські студії: Матеріали Другої Міжнародної науково-практичної конференції 22-24 квітня 2009р.: За заг. ред. А. Г. Гудманяна, О. Г. Шостак. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2009. - С. 326-327.
Шоу Бернард. Пігмаліон // Всесвіт. — 1999. — № 11-12. - С. 6-69.
Shaw, George Bernard. Pigmalion. A comedy. Foreign Languages. Publishing House, Moscow, 1959. — 152 р.

Л-ра: Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. – 2010. – Вип. 1.2. – С. 96-100.

Біографія

Твори

Критика