Драматичний чинник

Англ.: main spring of the action, dramatic potential; нім.: Handlungspotential;
ісп.: recurso dramático; франц.: ressort dramatique.

1. Драматичний чинник – це механізм, який ефективно, проте досить часто
“містично”, керує дією, організовуючи сенс твору, дає ключ до розуміння мотивацій
та інтриґи. Його місце – у мотиваціях персонажів, в організації сценічних засобів,
які сприяють виробленню театральної та драматичної атмосфери, здатної захопити глядача: “Секрет полягає в тому, щоб сподобатися публіці та вразити її: вигадати
такі чинники, які б мене приваблювали” (Буало). Класична драматургія дозволяла,
ба навіть заохочувала застосування факторів, функція яких є, між іншим, передумовою звернення до ефектів та легкодоступних мотивацій, прихованих за поведінкою акторів. Як писав свого часу Мармонтель, “теперішня трагедія залучає всі чинники людського серця”.
2. “Нитка” (сюжетна) – часто вживаний, яскравий стилістичний засіб, який насправді є іронічним просторічним терміном для позначення того, що зв’язує і “тримає” епізоди або персонажі, а це дозволяє реалізаторові вистави маніпулювати ними,
немов ляльками, відповідно до капризних потреб інтриґи. Коли ці структурні елементи та драматургічні засоби очевидні й доведені до автоматизму, вистава стає добре скроєною п’єсою, драматург – технологом, “паном нитки” (так прозивали Скріба), а його віртуозність – механічною, повторюваною технікою.