Конфіґурація
Англ.: configuration; нім.: Konfiguration; ісп.: сonfiguratión; франц.: configuration.
1. Розмова про “конфіґурацію” вказує на структуралістський підхід до персонажів: жодна фіґура сама від себе не є реальністю та самобутністю, а існує тільки як фіґура, інтеґрована у функціональну систему інших фіґур, з причини радше відмінності та відносності, ніж індивідуальної самодостатності.
2. Конфіґурації змінюються тоді, коли дійова особа виходить на сцену або іде
зі сцени, а також тоді, коли актантну модель змодифіковано в результаті зміни ситуації та розвитку дії.
3. Конфіґурація персонажів – це образ статистично встановлених і конкретно
реалізованих у п’єсі стосунків. Одні з них є реальністю у драматичному плані. Інші,
які використовують для характеристики фіґур, є тільки тимчасовими і нецікавими.
4. “Чиста конфіґурація шедеврів”. Так Копо визначає те, що діється і мовиться
на сцені, “у жодному разі не перебільшуючи значення” (Copeau, 1974 : 199). Саме такий тип конфіґурації повинна постава продемонструвати та виконати.
Літ.: Souriau, 1950; Ubersfeld, 1977 a.