Що таке контрапункт. Словник театру

Англ.: counterpoint; нім.: Kontrapunkt; ісп.: contrapunto; франц.: contrepoint.

1. Музичний термін: комбінація вокальних або інструментальних мелодій, що
накладуються одна на одну і незалежних між собою, що врешті-решт справляє враження суцільної когерентної структури.
2. Аналогічно драматична контрапунктна структура – це ряд тематичних ліній або паралельних інтриґ, що перегукуються за принципом контрасту. Наприклад, у комедіях Маріво подвійна інтриґа слуг та господарів, паралелізм ситуацій
(разом із суперечностями, що виникають) породжують драматичну контрапунктну
структуру (вторинна інтриґа). Контрапункт може також бути тематичним і метафоричним: два і більше образних рядів розміщено на паралельних або конвергентних лініях, і ці ряди стають зрозумілими тільки у зіставленні між собою (наприклад, трагічна тема пістолетів і смерті у п’єсі “Геда Ґаблер” або позірний безлад у Чехова), коли дійові особи і теми перегукуються між собою від одного до іншого акту, а не від фрази до фрази і справляють враження поліфонії [Паві (Pavis, 1985 a)]. Ритмічний або жестовий контрапункт часто виникає між індивідом та групою (хор). Власне грою і позицією актор вказує на своє місце в гармонії сцени. Рухливим діям групи іноді відповідає нерухома дійова особа або, навпаки, дійова особа шукає точку опори в групі, бо остання займає і структурує більшу частину сценічного простору.
Застосування контрапункту вимагає від драматурга та глядача уміння просторово
компонувати та переглядати сценічні елементи відповідно до логіки теми, розташувати їх апріорно, не зіставляючи з іншими; мати власну думку про поставу як точну оркесровку голосів та інструментів.

Читати також


Вибір читачів
up