Віталій Шамал. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Ціна планети
У мене було дві хвилини, щоб врятувати нашу планету від загибелі. Уявіть, простий хлопець із маленького села під Києвом відповідальний за долю Землі.
Все почалося місяць тому. Ми отримали посилку з фронту. На Запорізькому напрямку загинув мій дядько. Він передав одну річ і для мене. Загадковий пристрій схожий на старі телефони. І записку: «Це для племінника. Вірю, що у нього вийде врятувати людство».
Ніхто нічого не зрозумів, але пристрій мені передали. І однієї ночі він ожив. Виявилося, що це інопланетний маячок. І виявилося, що я нащадок міжгалактичної імперії, який був загублений у зоряних війнах. А дядько був моїм захисником, який, проте дуже прикипів до Землі й до України. Тому пішов її захищати у війні проти росії.
Але залишив для мене можливість вибору своєї долі. Коли мені все розповіли перші представники моєї нації, то я вирішив боротися. Але прилетіли й інші. Вороги. І поставили ультиматум: або я добровільно здаюся в полон, або вони знищують мою планету. На роздуми дві хвилини.
Я думав недовго: як і дядько дуже любив свою Україну.
Лиш попросив останнє прохання: знищити одну країну. Інопланетяни були не проти, тому росія перестала існувати. А я йшов на добровільне заслання. Виявляється, попри все, у них доволі гуманні методи. Я не помру - просто проживу все своє життя на задвірках імперії. Для простого хлопця з села під Києвом не такий вже і поганий кінець.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
