Дарія Китайгородська. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було дві хвилини, щоб вилізти на перешкоду і злізти з неї, бо позаду підпирали інші учасники забігу.
Такий тип перешкод – велику трикутну сітку – я долала вперше, тож мала справедливі побоювання, що можу не впоратися. Але на моєму боці був великий досвід участі в забігах загалом і те, що я не боюся висоти зокрема.
Тож підбігши до сітки висотою десь до 10 метрів, я впевнено вчепилася руками в матерчаті перекладини і почала лізти вгору. Не так швидко, як хотілося, але й не по-черепашачи.
І ось я на верхівці з металевих труб. Треба закинути ногу на інший бік і почати спуск. А мене вже підпирають конкуренти – юні й прекрасні юнаки, яким років по 30 щонайбільше.
Ну, думаю, зара’ мене знесуть. Тож обертаюся й кажу:
– Хлопці, я вперше долаю таку перешкоду, дайте спокійно розвернутися, щоб сітка не гойдалася!
– Так ми теж вперше, – підморгує мені лідер.
– То вам теж 55 років, як і мені? – заходжу я з козирів.
– Нє, – витріщивши на мене очі, відповідає юнак. – Хлопці, зачекаймо! – командує він.
І я, скориставшись отриманою форою, швиденько злажу з трикутної сітки, щоб продовжувати бігти попереду цих добрих людей.
Переваги віку ;)
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
