Чому важливо підтримувати мистецьке життя в умовах війни
У різні епохи людство стикалося з особистими, етнічними, національними проблемами, які, здавалося б, неможливо вирішити, та саме в такі кризові моменти на допомогу приходило мистецтво. Людвіг ван Бетховен, втративши на схилі віку слух, продовжував компонувати музичні твори; Вінсент ван Гог, страждаючи важкою хворобою, саме в цей період створив свій найбільший шедевр – «Зоряну ніч»; та врешті українці протягом багаторічних і виснажливих воєн і випробувань не падали духом, а намагалися зберегти українську ідентичність, велика частина якої зокрема відведена мистецтву.
Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення росії, було складно говорити про силу мистецтва, адже всі були приголомшені, налякані й дезорієнтовані. За кілька місяців, трохи оговтавшись, митці відчули, що потрібні людям, що слід влаштовувати концерти, виставки, відкривати музеї для відвідування. Було створено спеціальні платформи задля промоції українських художників та поетів, організовано благодійні концерти для підтримки ЗСУ. Спершу публіка і справді виявилася надзвичайно спраглою до мистецтва; навіть люди, котрі раніше не були дотичними до цієї сфери, почали цікавитися культурним життям і брати в ньому участь. Однак з плином часу інтерес людей почав занепадати, і сьогодні на прекрасних і професійних концертах можна побачити напівпорожні зали, у музеях – ледь назбирати 50 відвідувачів за день. І цей список можна продовжувати. Тож чому так важливо підтримувати творчу сферу?
Насамперед мистецтво – це естетична насолода, яка допомагає налагодити власний внутрішній стан. Часто, аби відпочити після робочого дня, люди йдуть у спа-салон, кіно чи на чашку запашної кави. Однак, принаймні раз на місяць, можна вибрати іншу опцію – відвідати концерт класичної чи сучасної музики, виставку, музей, театр – перелік цей є безмежно багатий і різноманітний, тож кожен точно зможе дібрати щось на власний смак.
До того ж це сприяє покращенню економіки країни, що в даний надскладний час є важливим. В Україні повинна розвиватися не лише сфера IT, юриспруденція чи маркетинг; для її процвітання люди повинні бути також освіченими та культурними.
Особливо нам варто підтримувати українських митців. Саме в період війни ми стикнулися з браком українського контенту – багато підручників для студентів видані лише російською мовою, нерідко наше мистецтво в різні історичні періоди опиралося на російських поетів, художників, музикантів (та й не тільки мистецтво). Благо, що зараз процес українізації активізувався, але його потрібно весь час продовжувати. Необхідно, щоб кожен українець знав, хто такий Микола Лисенко, Василь Барвінський чи Мирослав Скорик; як виглядають роботи Раїси Примаченко та Катерини Білокур; щоб досліджував власну історію та МОВУ.
Лише коли кожен із нас почне знайомитися з особливостями української ідентичності, культури, літератури і пропагувати їх, про це зможуть дізнатись і на інших куточках планети; лише коли кожен почне цінувати мистецтво – воно, безсумнівно, залишить відбиток на нашій свідомості, емоціях, думках і способі життя. Мистецтво змінює. Спробуйте змінитись і ви.
Марта Бойко
