Запаси підземних вод, що виснажуються, повинні бути захищені по всьому світу

Автори: Мохаммад Шамсуддуха, доцент гуманітарних наук Університетського коледжу Лондона; Річард Тейлор, професор гідрогеології Університетського коледжу Лондона.

Хоча вода займає центральне місце у нашому повсякденному житті та й взагалі є запорукою існування всього живого, ми щороку відзначаємо Всесвітній день води 22 березня, нагадуючи собі не про її важливість, а про наслідки її відсутності чи забруднення.

Як зауважив американський ерудит Бенджамін Франклін, «тільки коли колодязь вичерпається, ми усвідомимо цінність води». Це пряме посилання на підземні води, що течуть крізь пори та тріщини в камінні під нашими ногами, є цілком доречним, оскільки цьогорічний День води пройшов під гаслом «Підземні води: робимо невидиме видимим».

Підземні води – це безцінний природний запас прісної води нашої планети, але ними дуже нехтують. Вони відрізняються від води, що стікає в річки, озера та водно-болотні угіддя, оскільки цей підземний потік формується з опадів, що випали роки, десятиліття або навіть тисячоліття тому. Багато з приблизно 23 млн км³ підземних вод у верхніх 2 км земної кори утворилося дуже давно. Однак навіть ближчі та доступніші води, частина з яких поповнювалася за рахунок дощів протягом останніх півстоліття, все ще значно перевищують обсяг усіх інших незамерзлих вод на Землі.

Розташовані у ландшафтах на всіх континентах, підземні води відіграють життєво важливу роль не лише у підтримці водозалежних екосистем у період, коли мало, або взагалі немає опадів, а й у забезпеченні доступу до безпечної води людям, особливо з не підключених до спільної мережі громад. У посушливих районах, що займають близько 40% території світу, підземні води часто є єдиним багаторічним джерелом прісної води. За оцінками, половина питної води у світі та чверть усієї води, що використовується для зрошення, в даний час видобувається з підземних вод, що надходять зі свердловин і джерел.

«Вода, вода всюди, і ні краплі не можна випити», – говорить жінка, коли набирає прісну підземну воду в прибережній частині Бангладешу, перебуваючи в оточенні солонуватої поверхневої води. Автор фото: Річард Тейлор.

Підземні води, що течуть у породах під землею, відомих як водоносні горизонти, зазвичай стійкіші до мінливості та змін клімату, ніж поверхневі води. Тому посухи, частота та жорстокість яких посилюються внаслідок глобального потепління, збільшують залежність від підземних вод. Нещодавно це можна було побачити у місті Кейптауні в Південній Африці, яке ледве уникнуло «нульового дня», коли муніципальне водопостачання мало бути відключене. Існує навіть думка, що сама еволюція людини залежала від безперервного весняного стоку під час сильної посухи.

Очікується, що світ все більше залежатиме від прісної води, що зберігається під землею, у міру того, як суспільство буде адаптуватися до нового світу, де дощі випадають рідше, але масштабніше через кліматичні зміни. Останні дані свідчать про те, що такі переміни в кількості опадів можуть сприяти поповненню запасів підземних вод у тропіках для подолання посушливих періодів, і що іригація за допомогою підземних вод може усунути загрозу зміни клімату для сільського господарства, зрошуваного дощовими водами.

Цибульні культури, зрошувані підземними водами у південно-східній Республіці Нігер. Автор фото: Букарі Ісуфу.

Експлуатовані та забруднені

Незважаючи на безцінні властивості підземних вод, вони не застраховані від надмірної експлуатації чи забруднення. Наприклад, тривале відкачування підземних вод у деяких з найбільш продуктивних регіонів світу, де вирощують продовольство (Центральній долині Каліфорнії, Північно-Китайській рівнині, північно-західній Індії, Високих рівнинах США), призводить до швидкого виснаження запасів.

У деяких основних сільськогосподарських районах світу запаси підземних вод вичерпуються. Джерело: ЮНЕСКО.

Так само, деякі з найбільш швидкозростаючих міст світу, таких як Дакка (Бангладеш) і Найробі (Кенія), намагаються забезпечити надійне постачання безпечної води у міру виснаження підземних вод. Останнє в обох контекстах непропорційно сильно впливає на домогосподарства з низьким рівнем доходу і фермерів, які, як правило, меншою мірою здатні брати участь у «перегонах на дно» і бурити глибші свердловини.

Підземні води у прибережних районах також стають все більш солоними через інтенсивне відкачування води та підвищення рівня моря, які в обох випадках призводять до потрапляння морської води в підземні водоносні горизонти. Це засолення особливо сильно впливає на підземні води в країнах, які низько розташовані над рівнем моря, і може змусити мільйони людей по всьому світу покинути свої будинки.

Використання підземних вод також погіршується через природне вилуговування таких забруднюючих речовин, як фтор і миш’як, з вміщуючих порід. Так витік миш’яку в свердловини в Бангладеші був названий найбільшим масовим отруєнням в історії. Діяльність людини, чи то невибіркове використання пестицидів та добрив у сільському господарстві, чи неналежна санітарна інфраструктура чи неефективне регулювання промислової практики, також загрожує стабільності використання підземних вод.

Спільний ресурс

Оскільки підземні води знаходяться поза полем зору, вони тривалий час залишалися без належної уваги. Багато країн відчувають труднощі з контролем та оцінкою своїх запасів та вкладають лише крихітну частку ресурсів, які виділяють на відстеження поверхневих вод. Відчувається також брак інвестицій у підготовку кадрів та освіту в галузі науки про підземні води, відомої як гідрогеологія.

Як і запаси риби, підземні води є спільним надбанням, якому постійно загрожує «трагедія спільного» – ситуація, коли окремі споживачі діють у власних інтересах, виснажуючи чи погіршуючи ресурс всупереч колективному благу. Однак, лауреатка Нобелівської премії, економіст Елінор Остром показала, що співпраця все ж таки можлива. Вона визначила низку умов на основі тематичних досліджень, що включають спільне використання підземних вод, при якому спільнота користувачів регулює індивідуальний доступ для раціонального та сталого освоєння ресурсів загального фонду. Якщо ми хочемо зробити підземні води помітними та забезпечити справедливий та кліматично стійкий доступ до водних ресурсів у всьому світі, тоді такі кооперативні підходи є нагальною необхідністю.

Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «Groundwater: depleting reserves must be protected around the world» в журналі The Conversation 21 березня 2022 року.

Переклала Аліна Потапенко