Степан Руданський. Старий Вовк
Ізнемігся старий Вовк,
Ледве що плететься,
Аж з ягнятами Вівця
На полі пасеться.
Ото йде він до Вівці,
Став на задні п’яти,
Просить собі на обід
Їдного ягняти.
Та і каже, що: «Не дам,
Не мої ягнята,
А от онде тато їх,
Попроси у тата!»
Пішов Вовк до Барана,
Став його благати,
Щоби йому на обід
Ягня яке дати.
А той тільки вгору гоп!
Як тріснув рогами, –
Так старого й покотив
Догори ногами!
Підійнявся старий Вовк,
Ледве що плететься,
Аж дивиться: із лошам
Кобила пасеться.
Підійшов він і туди,
Став на задні п’яти,
Просить собі на обід
В Кобили лошати.
Та і каже, що: «Не дам!
Не моє лошатко,
А от, – каже, – на горі
Ходить його татко!»
Вовк до огиря іде,
Став його благати,
Щоби йому на обід
Лоша теє дати.
А той каже йому: «Стій!
Пораджуся мами».
Обернувся, як кресне
Вовка копитами!
Аж на гони старигань
Полетів до лиха,
Покотився разів п’ять,
Підійнявся стиха.
Іде далі старий Вовк,
Ледве що плететься,
Аж з пацятами Свиня
На горі пасеться.
Іде, бідний, і туди,
Став на задні п’яти,
Просить собі на обід
Їдного пацяти.
Та і каже, що: «Не дам,
Не мої пацята,
А он, – каже, – попроси,
Коли хочеш, тата».
Вовк іде до Кабана.
Став його благати,
Щоби йому на обід
Поросятко дати.
А той його примостив
Задом над скалою,
Та спереду як турнув
Вовка головою!
То так бідний старигань
З гори й покачався…
І лежав він та й лежав,
Далі обізвався:
«Отак, – каже, – коли хоч
Що-небудь робити,
То до батька не ходи
Поради просити!»
Популярні твори:
- Аби душа чиста
- Верба
- Вечорниці
- Віщий Олег
- Вовки
- Голе-голе моє поле
- Голубонько-дівчинонько
- Гуменний
- Добра натура
- Добре торгувалось
- До України
- До чого ти здатний
- Запорожці у короля
- Згадай мене, мила
- Зелений пес
- Іще вчора ізвечора
- Козаче-голубче
- Лист
- Мене забудь, моя дівчино
- Ніч у ніч
- Ой вийду я у садочок
- Ой чому ти не літаєш
- Окуляри
- Олег — князь Київський
- Пан і Іван у дорозі
- Перекусіть, пане
- Повій, вітре, на Вкраїну
- По воді піду
- Розумний панич
- Свиня свинею
- Світить місяць серед неба
- Сербська пісня
- Старий Вовк
- Ти не моя
- Треба всюди приятеля мати
- Хлопці-молодці
- Хмельницький і пани
- Хмільницька пісня
- Чи далеко до Києва
- Чи далеко до неба
- Чий то собачка
- Чуприна
- Що до кого
Критика
- Степан Руданський – лікар тіл і душ, творець народного гумору
- Деякі текстологічні проблеми творчості С. Руданського
- «Лірникові думи» Степана Руданського
- С. Руданський як драматург
- Мовний образ священнослужителя в «Cпівомовках» Степана Руданського (до 180-річчя від дня народження письменника)
- Образ упиря в романтичних баладах С. Руданського та А. Міцкевича
- Історичні поеми С. Руданського: жанрово-композиційна своєрідність і художня інтерпретація Гетьманщини та її героїв
- Феномен еґоцентризму запозичень у поетичному дискурсі (на матеріалі співомовок Степана Руданського)
- Степан Руданський – лікар, громадський діяч, класик української літератури (до 180-річчя від дня народження)
- Людина у лещатах своєї епохи: Степан Руданський, випробування долі
- Поетичні форми Степана Руданського 50-х років ХІХ століття